Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.02.2024 р. № 856/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо відображення земельних ділянок платником єдиного податку четвертої групи, які передаються в суборенду платнику податків на загальній системі у 2023 році (договори зареєстровані відповідно вимог законодавства) та відображення таких земельних ділянок у розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2023 рік та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку четвертої групи. Відповідними договорами оренди земельних ділянок, передає суборендарю, платнику податків на загальній системі оподаткування, в суборенду земельні ділянки сільськогосподарського призначення (відповідні договори зареєстровані у державного реєстратора).

Враховуючи зазначене Товариство звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації з таких питань:

1. Як вірно відобразити такі операції в декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік і в розрахунку мінімального мінімального податкового зобов’язання (далі - МПЗ) за 2023 рік?

2. Чи виключати товариству ці земельні ділянки (передані в суборенду) з декларації єдиного податку четвертої групи за 2023 рік та з розрахунку МПЗ за 2023 рік?

 

Щодо першого-другого питань

Відповідно до п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

При цьому, відповідно до п.п. 295.9.6 п. 295.9 ст. 295 Кодексу визначено, що платники єдиного податку четвертої групи, у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй Податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі - Декларація). У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується.

З урахуванням викладеного, до декларації платника єдиного податку четвертої групи (орендодавця) включаються площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що надані ним в користування за договором оренди.

Відповідно до п.п. 14.1.1142 п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі є загальним МПЗ.

Відповідно до п. 38¹.3 ст. 38¹  Кодексу у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

Пунктом 38¹.4 ст. 38¹ Кодексу встановлено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

Одночасно повідомляємо, що у разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Також зазначаємо, що Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік є додатком (далі – Додаток) до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (юридичної особи), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Згідно з приміткою 1 до Додатка та п. 297¹.1 ст. 297¹ Кодексу Додаток до Декларації подається платниками єдиного податку четвертої групи (юридичними особами) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, у яких виникає обов’язок подавати Додаток у складі Декларації за податковий (звітний) рік.

При позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов'язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац другий п. 297¹.7 ст. 297¹ Кодексу).

Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297¹.8 ст. 297¹ Кодексу).

Таким чином, юридична особа-платник єдиного податку при визначені податкових зобов’язань з єдиного податку зобов’язана збільшити суму такого зобов’язання на позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, відображене в Додатку «Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік» до Податкової Декларації платника єдиного податку четвертої групи (юридичної особи), що є невід’ємною частиною такої Податкової Декларації.

Згідно з абзацом четвертим п. 46.1 ст. 46 Кодексу додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Вимоги щодо порядку заповнення податкової декларації визначені п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 Кодексу.

       Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

       Отже платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт завищення/заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний (за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Кодексу), зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).