Державна податкова служба України за результатами розгляду запиту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністюпро надання індивідуальної податкової консультації щодо подання податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму запиті Товариство повідомило, що є сільськогосподарським товаровиробником та платником єдиного податку четвертої групи, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур, з 01.11.2000 року є платником податку на додану вартість, з 01.01.2009 року до 01.01.2017 року було платником спеціального режиму оподаткування – фіксованого сільськогосподарського податку.
У 2022 році Товариству не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи, у зв’язку з недотриманням вимог підпункту 3 пункту 291.51 статті 291 Кодексу, а саме наявність податкового боргу станом на 01.01.2022.
Враховуючи вищезазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультаціющодо подання податкової звітностіплатника єдиного податку четвертої групина 2022 рік.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 глави 1 розділу XІV Кодексу, юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою.
Підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 розділу XІV Кодексу визначено що платниками єдиного податку четвертої групи можуть бути - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Згідно з підпунктом 291.51.3 пункту 291.51 статті 291 розділу XІV Кодексу, не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, суб'єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з пунктом 298.2 статті 298 Кодексу, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (підпункт 298.8.7 пункту 298.8 статті 298 Кодексу).
Відповідно до підпункту 298.2.1 пункту 298.2 статті 298 Кодексу, для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Разом з тим, відповідно до пункту 299.6 статті 299 Кодексу контролюючий орган може самостійно прийняти рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Підставою для прийняття такого рішення є, зокрема невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановлених статтею 291 Кодексу.
Пунктом 299.11 статті 299 Кодексу зазначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам пункту 291.51статті 291 Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II Кодексу. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
При цьому підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у становлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
Отже, норма податкового законодавства, визначена підпунктом 291.51.3 пункту 291.51 статті 291 розділу XІV Кодексу стосується платників, які обирають або переходять на спрощену систему оподаткування, тобто набувають статус платника єдиного податку четвертої групи.
Таким чином, суб'єкти господарювання, які були платниками єдиного податку четвертої групи у попередньому році та станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи та зазначений борг не є підставою для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи.
Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 528 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року зупинявся перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Відповідно до пункту 52.2 статті52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |