Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.02.2024 р. № 869/ІПК/26-15-24-01-13-08

Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), розглянуло звернення фізичної особи – підприємця щодо застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків – громадянин України у зверненні повідомив, що змінив своє місце постійного проживання та 12 місяців разом з родиною мешкає у Республіці Австрія (далі - Австрія), у зв’язку з чим набув статусу податкового резидента цієї країни.

Разом з тим, він зареєстрований фізичної особою – підприємцем – платником єдиного податку в Україні та отримує дохід від інформаційних послуг та надання в оренду нерухомого та рухомого майна.

У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Які податкові зобов’язання виникають у нього в України, враховуючи статус податкового резидента Австрії?

2. Де йому слід сплачувати податки з доходів від підприємницької діяльності з джерелом походження в Україні?

Щодо зазначених питань.

Відповідно до ст. 3 Кодексу податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до пп. «ж» пп.14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України це - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, дохід від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Поняття «резидент» та умови набуття платником податку статусу резидента України встановлено пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу, відповідно до підпункту «в» якого фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання (ст. 29 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»  місце проживання – це житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об’єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

У разі, якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи використовуючи попередні положення пп. «в» пп.14.1.213 п. 14.1 ст. 14  Кодексу, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (військовим збором) така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV та підрозділом 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з п. 291.2 ст. 291 Кодексу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, зазначених у п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 Кодексу).

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 Кодексу).

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 Кодексу).

Враховуючи зазначене, для визначення статусу резидента України слід керуватися пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Фізичні особи, які зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами України, і на них поширюється дія норм Кодексу щодо оподаткування підприємницької діяльності, зокрема, відповідно до глави першої розділу ХIV Кодексу.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем від підприємницької діяльності з джерелом його походження з України підлягає оподаткуванню в Україні.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує аналізу документів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.