Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.02.2024 р. № 875/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань виникнення податкових зобов’язань по операції переведення боргута, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що отримує від юридичної особи - нерезидента, який зареєстрований у Швейцарській Конфедерації послуги за кодом 63.11 «Послуги щодо обробляння даних, розміщування інформації на веб-вузлах та суміжні послуги». Послуга отримується на території України.Рішенням Ради Європи № 2022/1908 від 06.10.2022 та № 2022/1909 від 06.10.2022 Запорізька область віднесена до територій, непідконтрольних Уряду України, та в межах протидії країні-агресору банки Швейцарської Конфедерації заблокували прийом платежів від організацій, що зареєстровані в м. Запоріжжя. Внаслідок чого у платника податків –боржника утворилась кредиторська заборгованість перед нерезидентом. З метою погашення заборгованості було прийнято рішення щодо переведення боргу платника податків на іншого нерезидента, який зареєстрований у Словаччині.

У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з  наступних питань:

1. Яким чином операція з переведення боргу платника податків на іншого нерезидента, який зареєстрований у Словаччині, впливає на податковий облік з ПДВ та податку на прибуток?
2. Які наслідки з позиції валютного контролю при проведенні оплати на іншого кредитора – нерезидента (за договором переведення боргу)?
3. Чи виникає обов’язок щодо сплати податку на доходи нерезидента?

 

Щодо питання 1

Щодо оподаткування ПДВ

Підпунктом б) пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186  розділу VКодексу.

Згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Враховуючи викладене, операція із переведення боргу не буде об’єктом оподаткування ПДВ.

 

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Кодексом не передбачені різниці по операціях із переведення боргу, отже такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

 

Щодо питання 2

Слід зазначити, що до свого звернення платником податків не надано документального підтвердження щодо здійснених зовнішньоекономічних операцій, зокрема копії контракту, інвойсів, актів виконаних робіт (отриманих послуг), платіжних документів, у зв’язку з чим відповідь надається, виходячи із загальних норм валютного законодавства.

Розрахунки за експортно-імпортними операціями регулюються як загальним законодавством, так і спеціальним валютним законодавством, яке є пріоритетним по відношенню до загального, і до якого належить Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Так, відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 Національний банк України має право встановлювати:

граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України;

мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною третьою статті 13 Закону № 2473 визначено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

У зв’язку із введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнного стану в Україні Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», в пункті 14² якої встановлено, що з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів (далі – Постанова № 18).

При цьому пунктом 21 Постанови № 18 визначено, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.

Слід зазначити, що граничні строки розрахунків визначені в пункті 14² Постанови № 18:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Пунктом 14⁶ Постанови № 18 визначено, що банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

При цьому пунктом 21 Постанови № 18 визначено, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.

Водночас Національним банком України в пунктах 12 та 14 Постанови № 18 запроваджено обмеження для здійснення торгівлі валютними цінностями (уключаючи операції за дорученням клієнтів), а також щодо здійснення транскордонного переказу валютних цінностей з України за товари, послуги, які не відносяться до «критичного імпорту» до дати завершення воєнного стану, зокрема і щодо переказів резидентами за операціями з імпорту товарів [продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі)].

Порядок здійснення банками валютного нагляду за дотриманням клієнтами-резидентами установлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначено в Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі – Постанова № 7).

Враховуючи зазначене, повідомляємо, що Законом № 2473 та Постановами № 7 та № 18 не передбачено можливості завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків при проведенні оплати нерезиденту (за договором переведення боргу) за отримані послуги від іншого нерезидента України.

Порушення резидентами законодавчо встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів тягне за собою відповідальність, передбачену частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473.

 

Щодо питання 3

Згідно з підпунктом 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу IIIКодексудоходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу IIIКодексупередбачено, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Перелік доходів, які підлягають оподаткуванню наведено у підпункті 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу IIIКодексу, зокрема інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (підпункт «к» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу IIIКодексу).

У випадку, якщо доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України не підпадають під визначення доходів, наведених у підпункті 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу IIIКодексу,такі доходи не підлягають під оподаткування податком на доходи нерезидента.

Звертаємо увагу, що запит не містить достатньої інформації для надання вичерпної відповіді. Таким чином, будь-які висновки щодо визначення суми податкових зобов’язань при взаємовідносинах з нерезидентом можуть надаватися за результатами детального вивчення умовсуттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).