Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.02.2024 р. № 891/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду зверненнящодо особливостей включення до податкового кредиту сумиподатку на додану вартість (далі – ПДВ), відображеної у податковій накладній, складеній та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) за рішенням комісії/суду, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі –Кодекс) повідомляє.

У своєму зверненні Підприємство повідомило, що на його адресу у червні 2020 року постачальником складено податкову накладну, яку було заблоковано.

Постачальнику  у липні 2023 року було анульовано реєстрацію платника ПДВ. В  Електронному кабінеті Підприємства вищенаведена податкова накладна з’явилася, як зареєстрована03.10.2023 за  рішенням комісії/суду.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання чи має воно правовіднести суму ПДВ до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2023 року, по податковій накладній, що була зареєстрована за рішеннямкомісії/суду.

В той же час звернення не містить ні інформації щодо обставин проведеної господарської операції, підстав зупинення або скасування органами ДПС реєстрації податкової накладної, ні інформації про рішення комісії/суду про реєстрацію податкової накладної, у тому числі яким судом, якої інстанції та за якою справою таке рішення прийняте.

На підставі того, що податковий орган викладає  висновок щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства лише в окреслених платником податків у запиті межах, тобто вказаних ним норм та в розрізі приведених ним фактичних обставин, тому відповідь на звернення надається враховуючи загальні положення Кодексу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу VКодексу об’єктом оподаткування ПДВ є зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу VКодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу VКодексуна дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений  Кодексом термін.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу VКодексу (пункт 201.8 статті 201 розділу VКодексу).

Пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 розділу V Кодексу реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246).

Згідно з пунктом 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку № 1246).

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу VКодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу VКодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку зпридбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу (у редакції, що діяла до 01.01.2022) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) (набрав чинності 01.01.2022), зокрема внесені зміни до пункту 198.6 статті 198 розділу V та підпункт 2 розділу ХХ доповнено новим пунктом 80, якими змінено строк протягом якого у платника податку зберігається право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, та передбачено можливість для платників податків щодо включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за податковими накладними з дати складання яких станом на 01.01.2022 року не минуло 1095 днів.

Абзацом першим пункту 80 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу передбачено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН та які до набрання чинності Законом № 1914протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/ розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зазначених в абзаці першому пункту 80 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201розділу V Кодексу перебіг строку 365 календарних днів зупиняється на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН (абзац  третій пункту 80 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).

Отже, після набрання законної сили рішеннями суду, згідно з якими ДПС було зобов’язано зареєструвати податкові накладні, в реєстрації яких платнику (постачальнику) було відмовлено, покупець може включити суми ПДВ, зазначені у таких податкових накладних, до складу податкового кредиту,  після  їх реєстрації в ЄРПН того звітного (податкового)  періоду, в якому вони складені  (в разі своєчасного подання її на реєстрацію), або того звітного (податкового) періоду, в якому їх зареєстровано в ЄРПН (в разі несвоєчасного подання їх на реєстрацію в ЄРПН), але не пізніше строку, визначеного пунктом 80 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.

Водночас, на підставі пункту 102.9 статті 102 розділу ІІ (в редакції, що діяла до 01.08.2023) та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу перебіг строків, визначених, зокрема пунктом 80 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, для формування податкового кредиту на підставі належним чином складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зупинявся на період починаючи з 24.02.2022 (дати введення воєнного стану на території України) і до 01.08.2023 року.

Таким чином, строк на включення сум ПДВ, зазначених у таких податкових накладних, до складу податкового кредиту,  після  їх реєстрації в ЄРПН, встановлений пунктом 80 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, починаючи з 01.08.2023 продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припали на період починаючи з дати введення воєнного стану і до 01.08.2023 року.

Якщо період зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних  припадає частково на період дії воєнного стану, строк на включення сум ПДВ, зазначених у таких податкових накладних, до складу податкового кредиту,  після  їх реєстрації в ЄРПН,встановлений пунктом 80 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, також продовжується на ту кількість днів зупинки, що минули до введення воєнного стану.

Враховуючи вищенаведене, сума ПДВ, зазначена в податковій накладній, складеній у червні 2020 року,реєстрація в ЄРПН якої здійснена після зупинення,та з дати складання якої станом на 01.01.2022 року не минуло 1095 днів,може бути включена Підприємством  до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду жовтня 2023 року, за умови
дотримання інших вимог, визначених Кодексом, для формування податкового кредиту.

Платники податку,згідно зістаттею 36 розділу І Кодексу, зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу.