Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.02.2024 р. № 921/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, фізична особа має у власності 2 земельні ділянки (сіножаті та пасовища), які розташовані за межами населеного пункту, та які не знаходяться в оренді, а також не використовуються платником:

(…) – площею (…)гектарів;

(…) – площею (…) гектарів.

Фактично цими землями користуються всі громадяни, які проживають на території села, а саме шляхом випасу у літній час худоби власних домогосподарств, прогулянок тощо.

У 2023 році платник податків засобами поштового зв’язку отримала податкове повідомлення-рішення про сплату мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік за вказані земельні ділянки із розрахунку середньої нормативно-грошової оцінки (…).

Крім того, від територіального органу Держгеокадастру отримано інформацію про нормативно-грошову оцінку вищезазначених земельних ділянок за 2022 рік, а саме: грошова оцінка земельних ділянок за межами населених пунктів набула чинності з 1 січня 2019 року та має вартість:

(…) – (…);

(…) – (…)та до неї застосовуються коефіцієнти.

У зв’язку з вищенаведеним, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи взагалі повинно нараховуватися мінімальне податкове зобов’язання на такі земельні ділянки, якими користується все населення, громада?

2. Якщо повинно, то яка нормативно-грошова оцінка землі вищезазначених земельних ділянок за 2022 рік повинна застосовуватися, у розмірі (…), чи у розмірі (…)та (…)згідно фактичної нормативно-грошової оцінки землі цих ділянок?

3. Якщо повинно, то яка нормативно-грошова оцінка землі вищезазначених земельних ділянок за 2023 рік повинна застосовуватися, у розмірі (…), чи у розмірі (…)та (…)згідно фактичної нормативно-грошової оцінки землі цих ділянок?

Мінімальне податкове зобов'язання – мінімальнавеличина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням (п.п. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов'язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь регулюється п. 170.14 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 Кодексудля платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов'язання визначається контролюючим органом.

Згідно зп.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Кодексу визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

Мінімальне податкове зобов’язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

Розрахункова сума мінімального податкового зобов’язання визначається за формулами, встановленими ст. 38¹Кодексу, в залежності від наявної (проведеної) нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки (п.п. 38¹.1.1 п. 38¹.1 ст. 38¹Кодексу) або не проведеної нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі (п.п. 38¹.1.2 п. 38¹.1 ст. 38¹Кодексу).

Згідно з п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу платник податку, який отримав податкове повідомлення-рішення з визначеною контролюючим органом сумою мінімального податкового зобов'язання та/або розрахованою сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, зобов'язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі незгоди з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема, щодо:

земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

суми сплачених податків, зборів, платежів.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельні ділянки або договорів про передачу в оренду, емфітевзис або інше користування земельних ділянок, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обчислення МПЗ здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації від відповідних органів про власність/користування або перехід права власності/користування на такі земельні ділянки.

Враховуючи зазначене, якщо фізична особа є власником, орендарем, користувачем на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такою особою в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, то така особа є платником загального мінімального податкового зобов'язання, яке визначається контролюючим органом.

При цьому платник, у якого наявна нормативна грошова оцінка щодо земельної ділянки, а контролюючий орган для розрахунку мінімального податкового зобов’язання застосував середню нормативну грошову оцінку по області, має право звернутися до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси для проведення звірки даних з наданням підтвердних документів, зокрема, щодо земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки (витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки) тощо.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.