Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.02.2024 р. № 852/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення (  ), щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Фізична особа – підприємець  повідомляє, що став одним з переможців конкурсної програми Бюджетної установи «Український ветеранський фонд» (далі – Фонд), та отримав фінансову підтримку за рахунок бюджетних коштів на реалізацію свого проєкту.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питання:

Чи оподатковується фінансова підтримка отримана від Фонду, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються ПКУ.

Пунктом 14.1 ст. 14 ПКУ визначено поняття, які вживаються в такому значенні:

господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

фінансова допомога – це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога – це, зокрема сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно до пп. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку також не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (пп. 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Враховуючи викладене, оскільки отримання фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку не передбачає виробництво (виготовлення) та/або реалізацію товарів, виконання робіт, надання послуг таким підприємцем на користь Фонду, то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця та не підлягає оподаткуванню єдиним податком, але оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.