Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства, надіслане до ДПС листом Головного управління ДПС, щодо коригування податкових зобов’язань з ПДВ постачальника у разі, якщо сплату авансу покупцем здійснено у періоді реєстрації платником ПДВ, а повернення авансу покупцю відбулося після переходу такого покупця на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариством, яке є орендодавцем, у періоді застосування загальної системи оподаткування було отримано від покупця (орендаря) – платника ПДВ гарантійний платіж (аванс). Надалі гарантійний платіж, сплачений авансом, повертається орендарю.
На дату повернення коштів Товариство використовувало спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу, яка передбачала призупинення реєстрації платником ПДВ та, відповідно, усіх прав та обов’язків, які виникають у платників ПДВ.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання чи можливо скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної в періоді застосування загальної системи оподаткування, на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ у разі повернення авансу покупцю в періоді застосування спрощеної системи оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу? Якщо так, то якою датою?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,
підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ, а особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності - розділом ХІV та підрозділом 8 розділу ХХ ПКУ.
Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються статтею 201 ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307).
Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема, повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця та покупця товарів/послуг (підпункти «в», «д» пункту 201.1 статті 201 ПКУ).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПКУ (пункт 201.8 статті 201 ПКУ).
Відповідно до пункту 21 Порядку № 1307 порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ).
Порядок реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246).
Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово,
з 1 квітня 2022 року до 01 серпня 2023 року, положення розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ застосовувалися з урахуванням особливостей, визначених зазначеним пунктом.
Згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, звільнялися від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ була призупиненою.
Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, призупинялися права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ (у тому числі щодо складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування) на період використання особливостей оподаткування, встановлених підпунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.
ПКУ не передбачено особливостей коригування податкових зобов’язань постачальника у разі повернення авансу покупцю, який на дату сплати коштів був платником ПДВ, а на дату їх повернення був платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу (реєстрація платником ПДВ була призупинена).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
З урахуванням норм пункту 192.1 статті 192 ПКУ розрахунок коригування до податкової накладної складається на дату виникнення підстав, визначених цим пунктом. Водночас розрахунок коригування не може бути складений у періоді, у якому постачальник використовував спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, та зареєстрований в ЄРПН (у тому числі після відновлення реєстрації постачальника платником ПДВ), оскільки у такий період реєстрація постачальника платником ПДВ була призупинена.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |