Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення ( ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомляє, що з ( ) року є засновником юридичної особи (Підприємство 1) – резидента України зі статутним капіталом ( ) млн.грн. та з ( ) року Юридичної особи (Підприємство 2) – резидента України зі статутним капіталом ( )млн.грн., та має у власності частки у розмірі ( )відс. цих кампаній.
Внески до статутного фонду Підприємства 1 та Підприємства 2 було внесено у грошовій формі. У ( ) році проведено оцінку вартості часток в зазначених компаніях. Оціночна вартість частки у Підприємства 1 складає ( ) млн.грн. та оціночна вартість частки у Підприємства 2 складає ( )млн.гривень.
У ( ) році платником податків – фізичною особою було засновано нову юридичну особу (Підприємство 3) – резидента України зі статутним капіталом ( )млн.грн. Внесок до статутного фонду Підприємства 3 було сформовано за рахунок внесення платником податків – фізичною особою належні йому корпоративні права Підприємства 1 за оціночною вартістю частки ( )млн.грн. та Підприємства 2 за оціночною вартістю частки ( )млн.гривень.
У ( ) році платник податків здійснив продаж корпоративних прав Підприємства 3 нерезиденту за ( ) млн. доларів США (курс грн.), що є еквівалентом ( ) млн гривень.
Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи підтверджується наявність інвестиційного прибутку у платника податків – фізичної особи у сумі ( )млн.грн., за операцією по внесенню майнового внеску до статутного фонду Підприємства 3 у сумі ( )млн.грн., за рахунок внесення до статутного фонду корпоративних прав Підприємства 1 вартістю ( )млн.грн. та Підприємства 2 вартістю ( )млн.гривень?
2. Чи підтверджується відсутність підстав для включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків і звільнення від оподаткування військовим збором, за операцією по внесенню майнового внеску до статутного фонду Підприємства 3 у сумі ( )млн.грн., за рахунок внесення до статутного фонду корпоративних прав Підприємства 1 вартістю ( ) млн.грн., та Підприємства 2 вартістю ( )млн.грн. та відсутність підстав для відображення вищезазначеної операції у податковій декларації про майновий стан і доходи?
3. Чи підтверджується, що платник податків – фізична особа для розрахунку інвестиційного прибутку, згідно п.п 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу при продажу всіх належних йому корпоративних прав у Підприємства 3, що розраховано як різниця між доходом від реалізації інвестиційного активу - корпоративних прав у Підприємства 3 на суму ( )млн.грн., та вартістю придбання інвестиційного активу - корпоративних прав Підприємства 3 на суму ( )млн.грн. та має задекларувати його у податковій декларації про майновий стан і доходи за звітний податковий період?
4. Чи є достатнім перелік наведених документів для підтвердження витрат на придбання інвестиційного активу, а саме: корпоративних прав у Підприємства 3?
Особливості формування статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю регулюються нормами Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275), відповідно до частини першої ст. 13 якого вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (частина третя ст. 13 Закону № 2275).
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі – Закон № 2658).
Статтею 7 Закону № 2658 визначено випадки проведення оцінки майна. Так, оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї із сторін угоди та за згодою сторін. Законом № 2658 передбачено випадки, в яких проведення оцінки майна є обов'язковим, зокрема з метою оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.
Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи – емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (п.п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Отже, сума майнового внеску (земельної ділянки чи іншого майна) платника податку – фізичної особи, яка вноситься безпосередньо до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на корпоративні права, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, з урахуванням норм п.п. 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).
При цьому до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Згідно з п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Відповідно до п. п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Враховуючи викладене, оскільки операція виходу з числа засновників юридичних осіб (Підприємства 1 та Підприємтсва 2) у розумінні п. 170.2 ст. 170 Кодексу є продажемінвестиійного активу, то дохід, отриманий від такого продажу, а також від продажу корпоративних прав Підприємства 3 включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, а також відображається платником податків у податковій декларації про майновий стан і доходи. При цьому об’єктом оподаткуванняподатком на доходи фізичних осіб та військовим збором вважається інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати (вартість внеску до статутного капіталу Підприємств 1 та 2), пов’язані з придбанням зазначеного корпоративного права.
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 Кодексу
Крім того, п. 176.1 ст. 176 Кодексу визначено, що платники податку зобов’язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.
Також слід зазначити, що ст. 1 розділу І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні документи передбачено ст. 9 Закону № 996).
Таким чином, документальним підтвердженням витрат, понесених фізичною особою на придбання інвестиційного активу, мають бути документи, що засвідчують факт передачі майна, як вкладу до статутного капіталу юридичної особи (зокрема акт приймання-передачі майна, за умови, що він містить усі реквізити, визначені ст. 9 Закону № 996), звіт про оцінку (акт оцінки) цього майна, рішення загальних зборів учасників товариства про затвердження грошової оцінки вкладу та інші документи первинного обліку, що підтверджують оплату засновником вартості майна.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |