X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.02.2024 р. № 932/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення … (далі – Підприємство) від … № … (вх. ДПС № … від ...) про надання індивідуальної податкової консультації,керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні Підприємства, практична необхідність отримання податкової консультації пов’язана зі складністюскладністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків, зокрема застосування QR-коду для здійснення оплати за послуги, що надаються у клініці та необхідністю застосовувати реєстратор розрахункових операцій або програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО відповідно).

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи необхідно додатковофіскалізувати оплати проведені за допомогою QR-коду, якщо кошти спочатку надходять на транзитний рахунок Підприємства, а потім на поточний рахунок і вважаються операцією інтернет-еквайрингу?

2. Якщо вказані оплати проведенні за допомогою QR-коду потребують застосування РРО/ПРРО,то:

- яким чином проводити оплати через ПРРО, якщо у фіскальному чеку ПРРО передбачено два види оплати: картою або готівкою? До якого виду платежів відносити оплати проведені через за допомогою QR-коду?

- якою датоюфіскалізувати надходження, якщо кошти надходять на поточний рахунок Підприємства на наступний день після проведення оплати через QR-код?

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом Українивід 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Преамбулою Закону № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дії, що встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу І Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28.05.2020 № 68 (далі – Правила), QR-код – це матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.

Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку (далі – застосунок), спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні)(пункт 18 розділу V Правил).

Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону Українивід 30 червня 2021 року№ 1591-ІХ «Про платіжні послуги», електронний платіжний засіб –платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Тобто, QR-код, як масив даних за своєю суттю, не може розглядатися як платіжний засіб.

Враховуючи вищезазначене, як відповідь на питання 1, повідомляємо, що не зважаючи на те, що при оплаті послуги за допомогоюQR-коду відбувається операція інтернет-еквайрингу, він здійснюється установою банку. В зв’язку з тим, що у описаній Підприємством ситуації, всі операції переказу коштів за допомогоюQR-коду здійснюються безпосередньо банком, вони є банківськими операціями, та відповідно з врахуванням пільги, встановленої пунктом 2статті 9 Закону № 265,можуть проводитись без застосування РРО/ПРРО.  

Відповідь на питання 1 позбавляє необхідності надання відповіді на питання 2 звернення.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.