Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.02.2024 р. № 889/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань оподаткування платника єдиного податку четвертої групи та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку четвертої групи. Частина площі сільськогосподарських угідь, що надані у користування Товариству перебувають на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати роз’яснення з наступного питання:

1. Чи зобов’язане Товариство сплачувати суми єдиного податку на рахунки територіальних громад, що зазначені у зверненні та перебувають в зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України.
2. У разі сплати єдиного податку на рахунки територіальних громад, що знаходяться на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, чи будуть такі дії Товариства містити ознаки складу злочину, передбачену статтею 111¹ Кримінального кодексу України?
3. У разі несплати єдиного податку по окупованим територіям, чи можливо отримання статусу платника єдиного податку четвертої групи на
   2023 рік?

Щодо першого - третього питання

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1  розділу XIV Кодексу.

Так, сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.( пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Відповідно до пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку четвертої групи – сільськогосподарських товаровиробників належать, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року подають:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Зокрема, пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Кодексу визначено, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Водночас, відповідно до абзацу другого пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Кодексу встановлено, що якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв’язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

При цьому, відповідно до пп. 10.1 п. 10 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу для цілей, визначених, зокрема, пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Кодексу, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік платників єдиного податку четвертої групи, у яких не менше 30 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, має дорівнювати або перевищувати 50 відсотків.

Враховуючи зазначене, у сільськогосподарських товаровиробників у разі набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи виникає обов’язок нараховувати та сплачувати єдиний податок у розмірі нормативно грошової оцінки 1 гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року. При цьому, для набуття/щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку - сільськогосподарські товаровиробники зобов’язанні подати звітність визначену пп. 4 п. 291.4 ст. 291 з урахуванням вимог пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 та пп. 10.1 п. 10 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас згідно з абз. чотирнадцятим пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу, платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених  Кодексом, за умови виконання ними податкових обов'язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі - Порядок № 225).  

Правила подання до контролюючого органу заяви та документів, інформації про відсутність можливості виконання податкових обов'язків платниками податків, які мали можливість такого подання на дату набрання чинності Порядком № 225, або у яких після дати набрання чинності цим Порядком з'явилася така можливість, встановлено п. п. 3 та 4 розд. II Порядку № 225.

Відповідно до абз. другого п.2 розд. IIІ Порядку № 225 у разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного Порядком № 225, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання/несвоєчасне виконання.

Нормами абз. другого п. 5 розд. II Порядку № 225 встановлено, що  платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку та у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, зобов'язані повідомити, контролюючий орган про відновлення можливості виконання платником податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, податкового обов'язку не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків, шляхом подання повідомлення довільної форми у порядку, передбаченому п. 8 розд. II Порядку № 225.

Таким чином, якщо під час дії воєнного стану на території України платник податків не має можливості подати податкову звітність,  передбаченою п. 46.2 ст. 46 Кодексу, за відповідні податкові (звітні) періоди, що підтверджується відповідним рішенням контролюючого органу згідно з Порядком № 225, то згідно з вимогами абзацу першого пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу такий платник податків зобов'язаний подати відповідну податкову звітність, за такі звітні періоди протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. За цих умов такий платник податків звільняється від передбаченої Кодексом відповідальності.

Разом з тим, відповідно до пп. 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд.  XX "Перехідні положення" Кодексу, зокрема, для юридичних осіб з 1 березня 2022 року, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією.

Дія цього підпункту не поширюється на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасова окупація російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року.

При визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених Кодексом застосовується Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – Перелік територій).

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Підставою для ненарахування та несплати єдиного податку четвертої групи є перебування таких земельних ділянок в Переліку територій.

Щодо сплати єдиного податку на рахунки територіальних громад, що знаходяться на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, повідомляємо, що рахунки відкриті Державною казначейською службою України є діючими.

Встановлення факту наявності ознаки складу злочину в діях платників податків, передбачену статтями Кримінального кодексу України не входить до компетенції податкової служби.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).