Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.02.2024 р. № 945/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Державна податкова служба Українирозглянула зверненнящодовизначення підстав виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку із укладанням додаткової угоди після сплину 1095 днів з дати«першої події» за договором поставки та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між Товариством (постачальником) і контрагентом укладено договір поставки, предметом якого є надання послуги. Згідно з умовами договору контрагент здійснив попередню оплату і Товариство за правилом «першої події» склало і зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідні податкові накладні. Після сплину 1095 днів з дати складання таких податкових накладних
у 2024 році сторонами договору укладено додаткову угоду, якою змінено регламент надання послуг, при цьому номенклатура послуги, її ціна та інші умови укладеного договору залишились без змін.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію:

1) щодо виникнення податкових зобов’язань у разі, якщо за умовами додаткової угоди не передбачено внесення змін в частині номенклатури послуги, її кількості чи ціни до умов попередньо укладеного договору та складених податкових накладних; 

2, 3) щодо виникнення податкових зобов’язань у разі, якщо за умовами додаткової угоди передбачено внесення змін в частині номенклатури послуги, її кількості чи ціни до умов попередньо укладеного договору з зазначенням підстав та термінів, відповідно до яких у Товариства виникне обов’язок із нарахування податкових зобов’язань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1–5.3 статті 5 розділу І Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 604 Цивільного кодексу України зобовʼязання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобовʼязання новим зобовʼязанням між тими ж сторонами (новація).

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу.

Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу встановлено, що обʼєктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобовʼязань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, ‒ дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку ‒ дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ‒ дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг ‒ дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобовʼязань платник податку зобовʼязаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 192.1 статті 192 Кодексу визначено, що у разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобовʼязань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобовʼязань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 розділу VКодексу).

Враховуючи викладене, у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг (у бік збільшення) у платника податку – постачальника виникають підстави, визначені до пункту 192.1 статті 192 Кодексу, для коригування відповідної податкової накладної.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобовʼязань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у звʼязку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобовʼязань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу).

В той же час, відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

 

Щодо питання 1 

У разі, якщо внаслідок укладання додаткової угоди не виникають підстави, визначені пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу для складання розрахунку коригування до податкової накладної, зокрема, якщо номенклатура, кількість, ціна та інші показники, зазначені в договорі та відображені у податковій накладній, складеній на суму коштів, що надійшлана рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс), не змінюються, то розрахунок коригування до такої податкової накладної не складається.

 

Щодо питань 2, 3

У разі, якщо внаслідок укладання додаткової угоди, передбачено зміну номенклатури, кількості, ціни та інших показників, зазначених в договорі та відображених у податковій накладній, складеній на суму коштів, що надійшлана рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс), яка призведе до зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, за які було отримано аванс, та з дати отримання якого минуло 1095 календарних днів, підстави для зменшення податкових зобовʼязань у постачальника відсутні, у зв’язку із сплином граничного терміну, встановленого пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу для реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

В той же час, якщо такі зміни призведуть до збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг, за які було отримано аванс, та з дати отримання якого минуло 1095 календарних днів, постачальник зобовʼязаний визначити податкові зобовʼязання з податку на додану вартість та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму такого збільшення. Така податкова накладна складається на дату поставки товару/надання послуги або доплати коштів покупцем (в залежності від того, яка із подій сталася раніше) та підлягає реєстрації в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).