Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.02.2024 р. № 947/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо здійснення діяльності з реалізації паливних карток/талонів, керуючись статтею 52  Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає що йому відповідно до постанови НКРЕКП було призупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, у зв’язку з чим у Товариства виникла необхідність в передачі цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб’єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.

Товариство зазначає, що має залишки паливних карток/талонів, які не можуть бути використані в його господарській діяльності, тому Товариство планує реалізувати зазначені паливні картки/талони іншому підприємству, що орендує у Товариства автотранспорт.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Чи вважається Товариство акцизним складом при одноразовій реалізації паливних карток/талонів?
2. Чи виникає зобов’язання при одноразовій реалізації паливних карток/талонів отримувати ліцензію на право оптової та роздрібної торгівлі пальним?

 

Щодо питання 1

Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад, зокрема  - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

 Отже, територія Товариства на якій воно планує здійснювати реалізацію паливних карток/талонів не є акцизним складом в розумінні п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якщо на такій території відсутні ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального (крім паливних баків як ємностей для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої) та не здійснюється вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання та реалізація пального (крім зберігання або реалізації пального у тарі ємністю до 5 літрів включно).

 

Щодо питання 2

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, пальним визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481:

оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 481, зокрема, оптова торгівля пальним здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. (частина двадцять третя статті 15 Закону № 481).

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, талон – це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Отже, діяльність з продажу талонів на пальне не підлягає ліцензуванню, а продаж пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них відповідної ліцензії.

Разом з цим, до звернення Товариства не надано будь – яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій, умов укладених договорів, що не дає змоги надати остаточну відповідь.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).