Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.02.2024 р. № 929/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «_____» (далі –  Товариство) щодо окремих питань оподаткування операцій з надання благодійної допомоги, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням Товариством планується надання у 2024 році благодійної допомоги шляхом перерахування сум коштів на розрахунковий рахунок благодійної організації, яка  внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

В подальшому благодійною організацією перерахована сума коштів буде спрямована на закупівлю реанімобілів або дронів.

Враховуючи зазначене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких запитань: 

1. Які податки треба сплатити Товариству при наданні благодійної допомоги у вигляді перерахування сум коштів благодійній організації?

2. Чи збільшується у Товариства фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму коштів, перерахованих благодійній організації і в якому розмірі?

3. Якщо збільшується фінансовий результат до оподаткування Товариства, то в якому розмірі (що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку за    2023 звітний рік)?

4. Чи проводяться коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу з урахуванням норм п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу у разі надання благодійній організації благодійної допомоги у вигляді перерахування сум коштів?

 

Щодо запитань 1 – 4

Щодо податку на прибуток підприємств

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі – Закон № 5073) благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Статтею 4 Закону № 5073 визначено, що суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари.

Порядок проведення публічного збору благодійних пожертв як одного з видів благодійної діяльності встановлено ст. 7 Закону № 5073.

Механізм фінансового забезпечення потреб національної оборони держави, мобілізаційної підготовки, заходів з мобілізації та Збройних Сил України за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб (далі – благодійні пожертви) визначає Порядок фінансового забезпечення потреб національної оборони держави, мобілізаційної підготовки, заходів з мобілізації та Збройних Сил України за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року  № 339 (далі – Порядок № 339).

Відповідно до п. 2 Порядку № 339 для організації збирання благодійних пожертв від фізичних та юридичних осіб (резидентів та нерезидентів) Міністерство оборони України (далі – Міноборони), державні органи та органи місцевого самоврядування можуть залучати благодійні організації шляхом укладення договору про співробітництво.

Міноборони, державні органи, органи місцевого самоврядування, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації Збройних Сил України  здійснюють збирання благодійних пожертв відповідно до вимог Закону № 5073.

Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до вимог абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на прибуток підприємств на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення  п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Так, на підставі п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу коригування, встановлені п.п. 140.5.9   п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Згідно з п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.

Отже, в загальному порядку, враховуючи те, що благодійні організації не визначено у переліку отримувачів благодійної допомоги у п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, то у випадку добровільного перерахування платником податку на прибуток підприємств коштів у вигляді благодійної пожертви благодійній організації, внесеній до Реєстру неприбуткових установ та організацій, у тому числі для потреб забезпечення оборони держави, такий платник податку згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої благодійної пожертви у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас зазначимо, що інформації, викладеної у зверненні Товариства недостатньо для надання більш конкретної відповіді з питання застосування таким  Товариством положень п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, оскільки необхідним є вивчення відповідних умов здійснення благодійних пожертв, у тому числі, але не виключно, договору про співробітництво, укладення якого передбачено, зокрема, між Міноборони, державними органами та благодійними організаціями у разі застосування Порядку № 339, а також надання інформації щодо балансоутримувача закупленого та переданого  майна і його юридичного статусу.

 

Щодо податку на додану вартість

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Відповідно до п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI Кодексу підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV Кодексу), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо таке.

Операція з безоплатної передачі платником ПДВ товарів згідно зі ст. 185 Кодексу є об’єктом оподаткування ПДВ.

Звільненню від оподаткування ПДВ операція з надання такої благодійної допомоги підлягає за умови дотримання вимог, визначених п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, зокрема, що:

однією із сторін при здійсненні таких операцій є обов’язково суб’єкт, що має статус благодійної організації, утвореної і зареєстрованої відповідно до законодавства;

постачання благодійної допомоги повинно бути безоплатним, а саме без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації;

благодійна допомога не надається у вигляді зазначених у розділі VI Кодексу підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV Кодексу), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

Правильність оподаткування платником податку операцій, у тому числі здійснених відповідно до п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, може бути встановлена за результатами документальної перевірки.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).