Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.02.2024 р. № 968/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків – фізична особа повідомив, що за рішенням суду з товариства на користь платника було стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Зазначені кошти були списані з казначейського рахунку в примусовому порядку державним виконавцем у сумі, вказаній в рішенні суду, без утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Яким чином та в якому періоді платнику оподаткувати зазначені грошові кошти – всією сумою у місяці утримання чи з розбивкою по місяцях, вказаних у рішенні суду (…)?

2. Які, можливо, податкові обов’язки виникають в платника додатково?

3. Чи необхідно платнику  подавати декларацію про майновий стан і доходи фізичної особи?

4. Чи є податковим агентом по відношенню до платника товариство та як йому відобразити такі доходи – у місяці утримання платником коштів, стягнутих державним виконавцем, чи з розбивкою по місяцях, вказаних у рішенні суду (…)? Яку ставку та суму податку, код класифікатора вони мають застосовувати?

5. Чи мають бути відображені такі кошти в додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Розрахунок) та надалі в електронному кабінеті платника податків?

6. Яким чином зобов’язати роботодавця – товариство відобразити дані нарахування та виплати платнику?

Статтею 129 ¹ Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі – рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, зі змінами (далі – Порядок № 845).

Відповідно до п. 34 Порядку № 845 після здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника:

1) орган Казначейства готує відповідне повідомлення у двох примірниках, один з яких залишається в органі Казначейства, другий видається боржникові разом з випискою з рахунків;

2) боржник упорядковує свої зобов’язання та приводить зареєстровані в органі Казначейства бюджетні зобов’язання у відповідність з бюджетними асигнуваннями, а також вносить у разі потреби зміни до кошторису спеціального фонду в частині власних надходжень протягом місяця з дати здійснення безспірного списання коштів, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹  підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, визначену в п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Крім того, відповідно до ст. 171 Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку – для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

При цьому відповідно до п. 18.2 ст. 18 Кодексу податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків.

Отже, дохід у вигляді суми середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, виплачений фізичній особі (звільненому працівнику) на підставі рішення суду, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Оскільки безспірне списання коштів здійснюється Державною казначейською службою України на підставі розрахункового документа з рахунків боржника – товариства та орган Казначейства повідомляє про таке списання боржника, то товариство зобов’язане виконати усі функції податкового агента, зокрема, щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету з доходу у вигляді середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який виплачується звільненому працівнику.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Таким чином, товариство як податковий агент зобов’язане відобразити дохід у вигляді середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який виплачується звільненому працівнику, у податковій звітності.

Разом з тим платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Кодексу).

Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Кодексу платники податку зобов’язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу ІV Кодексу таке подання є обов’язковим.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу, відповідно до п. 179.2 якої обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу.

Слід зазначити, оскільки податкова консультація надається конкретному платнику податків та є індивідуальною, а питання відображення товариством як податковим агентом доходів у Розрахунку стосується діяльності товариства, то для отримання індивідуальної податкової консультації з зазначеного питання необхідно звернутися безпосередньо товариству.

Також повідомляємо, що питання: «Яким чином зобов’язати роботодавця – товариство відобразити дані нарахування та виплати платнику?» не належить до компетенції Державної податкової служби України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.