Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.02.2024 р. № 969/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ),щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство перебуває на загальній системі оподаткування та є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Облікова кількість штатних працівників Товариства складає – 14 осіб. З них кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність – 1 (одна) особа. Товариство застосовує пільгову ставку єдиного внеску у розмірі 8,41відс. до суми нарахованої заробітної плати, нарахованої на користь працівника, який є особою з інвалідністю. Ставка єдиного внеску у розмірі 8,41 відс. застосовується Товариством відповідно до наданої працівником завіреної копії довідки медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК), яка підтверджує інвалідність.  У працівника який є особою з інвалідністю, термін дії довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності закінчився під час дії воєнного стану. Повторного огляду працівником проведено не було.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи правомірне застосування Товариством пільгової ставки єдиного внеску  8,41 відс., якщо працівником, який є особою з інвалідністю та термін дії довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності закінчився під час дії воєнного стану працівником, не надано довідку МСЕК про продовження групи інвалідності?

2. Якщо правомірне, то платник податків може застосовувати ставку єдиного внеску 8,41відс. до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану або з терміном встановленим довідкою МСЕК про продовження групи інвалідності такому працівнику, якщо повторний огляд буде проведено раніше?

Відповідно до ст. 3 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об'єднань осіб з інвалідністю.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 затверджено Положення про медико-соціальну експертизу (далі – Положення), відповідно до п. 24 «Огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності» комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації – органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

Водночас п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 08 березня 2022 року № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» передбачено, що повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення, зокрема осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення.

При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

  Відповідно до частини тринадцятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

  Згідно з абзацом другим п.п. 5 п. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449) для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону № 2464 в розмірі 8,41 відс. суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, та суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.

  Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності та підставою для застосування єдиного внеску у розмірі 8,41 відс. відповідно до п.п. 5 п. 2 розділу III Інструкції № 449, є завірена копія довідки до акта огляду в МСЕК про встановлення групи інвалідності. Завірення копії довідки здійснюється безпосередньо платниками, зазначеними в абзацах третьому - п'ятому п.п. 5 п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 449.

Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених абзацами третім - п'ятим п.п. 5 п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 449, здійснюється з дати встановлення групи інвалідності (але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в МСЕК) та закінчується датою припинення інвалідності.

Враховуючи викладене, ставка єдиного внеску у розмірі 8,41 відс. застосовується юридичною особою – роботодавцем до суми нарахованої заробітної плати, нарахованої на користь працівника, який є особою з інвалідністю, за умови підтвердження таким працівником своєї інвалідності шляхом надання завіреної копії довідки МСЕК.

Водночас з питання подовження строку дії довідки МСЕК, термін дії якої закінчився в період воєнного стану на території України, доцільно звернутися до Міністерства охорони здоров’я України.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.