Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.02.2024 р. № 972/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань спрощеної системи оподаткування з особливостями оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своїх зверненнях Товариство повідомило, що є організатором азартних ігор та перебував на спрощеній системі оподаткування з особливостями оподаткування. 08.02.2023 Товариство подало заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування, у зв’язку з набранням чинності Закону України  від 12 січня 2023 № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмежень перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон № 2876) .

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи правильно розуміє Товариство, що у зв’язку із поданням 08 лютого 2023 року заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування (оскільки з 08 лютого 2023 року Товариство займається видом діяльності, що не дає права використовувати спрощену систему оподаткування), датою відповідного переходу на загальну систему оподаткування буде 01 березня 2023 року, як перший день наступного місяця за звітним періодом?
2. Чи правильно розуміє Товариство, що у зв’язку із поданням                               08 лютого 2023 року заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування, податок на прибуток підприємств, включно із податками з доходів операторів, отриманих від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), та доходів, отриманих від азартних ігор з використанням гральних автоматів, не сплачуватимуться за період з 1 січня 2023 року по 1 березня 2023 року, оскільки в цей період протягом календарного року Товариство є платником єдиного податку?
3. Чи правильно розуміє Товариство, що до доходів від діяльності з організації азартних ігор, отриманих з 08 лютого 2023 року по 1 березня 2023 року не застосовується подвійна ставка єдиного податку, до якого застосовуються особливості, визначені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу?
4. Чи правильно розуміє Товариство, що у зв’язку із поданням 08 лютого 2023 року заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування (оскільки з 08 лютого 2023 року Товариство займається видом діяльності, що не дає права використовувати спрощену систему оподаткування), датою відновлення реєстрації платником ПДВ та обов’язків з нарахування податкових зобов’язань та подання звітності з ПДВ буде 01 березня 2023 року, як дата закінчення використання особливостей оподаткування єдиним податком, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу?

Щодо першого питання

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено гл. 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» Кодексу та підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Пунктом 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розд. XIV Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей.

Підпунктом 9.2 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та без обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

Відповідно до п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, дорівнює календарному місяцю.

Згідно з п.п. 9.8 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки:

з 1 квітня 2022 року - у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року;

з наступного робочого дня після подання заяви - у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.

Особливості переходу суб'єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу (п. 9¹ підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Крім того, відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.

На виконання вимог Закону України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон № 2876), який набрав чинності 08.02.2023, встановлено обмеження щодо обрання спрощеної системи з особливостями оподаткування для суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора) (далі - Закон № 2876-ІХ).

Таким чином, починаючи з набрання чинності Закону № 2876-ІХ Товариство не може перебувати на спрощеній системі з особливостями оподаткування та повинно перейти з 08.02.2023 на систему оподаткування, на якій такий платник податку перебував до обрання особливостей оподаткування.

 

Щодо другого питання

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 Кодексу).

Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8  розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, дорівнює календарному місяцю (п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.п. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Зокрема, відповідно до п.п. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування доходу за ставкою 2 відсотка, у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відс. не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки.

Отже, якщо платник податку, який застосовує річний або квартальний звітний період, протягом одного кварталу перейшов на сплату єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування доходу за ставкою 2 відсотка та повернувся на загальну систему оподаткування, то такий платник складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період. В цій декларації враховуються наростаючим підсумком результати діяльності починаючи з 01 січня звітного року по дату переходу на єдиний податок та подається у складі такої декларації фінансова звітність, складена за результатами діяльності за цей період.

Після відновлення платником сплати податку на прибуток підприємств, якщо такий платник використовує річний звітний період, він подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за підсумками звітного періоду.

У разі повернення платника, який застосовує у році квартальний звітний період, на загальну систему оподаткування, такий платник подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств після відновлення сплати цього податку за підсумками кварталу та року.

При цьому платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування доходу за ставкою 2 відсотка, у цьому ж році відновлює сплату податку на прибуток підприємств, складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року, в якій при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, не враховує результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відс., з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

 

Щодо третього питання

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Згідно з п. 293.3 ст. 293 Кодексу відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотка доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з Кодексом;

2) 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Абзацами другим пп. 3 п. 293.8 ст. 293 Кодексу визначено, що платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 Кодексу, а також зобов’язані у порядку, встановленому гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV «Спеціальні податкові режими» Кодексу, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом.

Водночас, відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розд. XIV Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей, зокрема:

платниками єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування можуть бути юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, до яких не застосовується обмеження щодо обсягу доходу (п.п. 9.2 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу);

відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відсотка доходу, визначеного відповідно до ст. 292 Кодексу (п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

При цьому після самостійної (шляхом подання заяви) відмови від використання особливостей оподаткування  платники єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування доходу зі ставкою 2 відсотка, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» (п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Після автоматичного повернення платника податків на загальну систему оподаткування, що застосовувалась до дати обрання спрощеної системи оподаткування з особливостями оподаткування, така особа не враховує при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п. 134.1 ст. 134 Кодексу, з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки.

Ставка у подвійному розмірі 6 або 10 відсотків застосовується юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи до суми перевищення обсягу доходу (1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року), отриманого таким платником у період перебування на спрощеній системі зі ставкою 3 або 5 відсотків доходу.

 

Щодо четвертого питання

Відповідно до п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.

При цьому, враховуючи вимоги п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу після завершення застосування спрощеної системи оподаткування з особливостями оподаткування та при відновленні правил нарахування та сплати ПДВ платник ПДВ у податковій звітності за перший звітній період, відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу, повинен нараховувати податкові зобов’язання на вартість товарів, послуг, необоротних активів, використаних/реалізованих у неоподатковуваних операціях (реалізованих у період перебування на спрощеній системі оподаткування), суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування:

- за товарами/послугами – виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг;

- по необоротних активах, що фактично використані/реалізовані у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу – виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного(податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після відновлення його реєстрації платником ПДВ та зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.

Такі операції повинні бути відображені у ряд. 4 «Нараховано податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.

Додатково повідомляємо, що відповідно до п.п. 69.9 п. 69   розд. XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).