Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.02.2024 р. № 997/ІПК/19-00-04-03-05

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань бухгалтерського обліку знищеного майна внаслідок російської збройної агресії проти України для цілей оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у Товариства  в результаті воєнних дій на території України було знищено товаро-матеріальні цінності та основні засоби.

Товариство просить надати роз’яснення  з наступних питань:

1. Порядок списання знищених товарно-матеріальних цінностей Товариства, із рахунків 205, 209, 112 відповідно до норм Податкового кодексу України та інших норм чинного законодавства.

2. Чи нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ на товари та основні засоби які підлягають списанню через знищення внаслідок влучання ракети?

3. Чи коригується податковий кредит сформований при їх придбанні?

4. Чи  включати  до  витрат  втрати  запасів  внаслідок  влучання  ракети  при розрахунку податку на прибуток?

5. Чи включати до витрат залишкову балансову вартість основних засобів, які були знищенні внаслідок влучання ракети?

6. Чи не виникають податкові різниці, щодо втрат по списаних запасах ТМЦ внаслідок ракетного влучання?

7. Чи не виникають податкові різниці, щодо втрат по списаній залишковій вартості основних засобів внаслідок влучання ракети?

 

Щодо питань 2, 3.

У випадку ліквідації платником основних засобів у зв'язку з їх знищенням, розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, та за умови подання до контролюючого органу належним чином оформленого відповідного підтверджуючого документа, який міститиме усю необхідну інформацію, що дозволяє ідентифікувати операцію, обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ (у тому числі відповідно до норм пунктів 189.9, 189.10 ст. 189 та п. 198.5 ст. 198 Кодексу) у платника не виникає.

Крім цього, нормами абзацу першого та другого п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподаткованих ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу операцій норми п. 198.5 ст. 198 Кодексу не застосовують.

Таким чином, товари не вважаються використаними платником в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника, якщо вони знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили починаючи з 24 лютого 2022 року та протягом дії воєнного, надзвичайного стану. Податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу у разі списання таких знищених (втрачених) товарів не нараховуються (у тому числі якщо вони придбані з ПДВ як до запровадження правового режиму воєнного, надзвичайного стану, так і в період його дії). При цьому, коригування податкового кредиту, сформованого при придбанні таких основних засобів, не проводиться.

 

Щодо питань 1, 4, 5, 6,7.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996)).

Таким чином, питання бухгалтерського обліку витрат знищених запасів та основних засобів через наслідки російської військової агресії проти України в частині методології такого обліку належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами, (далі – Порядок № 419) та Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, зі змінами (далі – Положення № 879) проведення інвентаризації обов’язкове у разі, зокрема, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Відповідно до абзацу десятого п. 12 Порядку № 419 та п. 8 розділу І Положення № 879 підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал підприємств.

Керівники підприємств, зазначених в абзаці десятому п. 12 Порядку             № 419, у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів.

Відповідно до п. 5 розділу І Положення № 879 під час інвентаризації активів і зобов’язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Як встановлено п. 4 розділу IV Положення № 879 виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов’язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку, зокрема: нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати; нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до законодавства (п. 6 розділу IV Положення № 879). Слід зазначити, що Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951) (далі – Порядок  № 326).

Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року          № 473. Цей Порядок застосовується для фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією російської федерації, будівель та споруд приватної та комунальної форми власності, а також може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта та відповідно до п.138.2 ст.138 Кодексу зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст.138 Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Виходячи з викладеного, у разі ліквідації зруйнованого об’єкта основних засобів фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму його залишкової вартості, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку та зменшується на суму його залишкової вартості, визначеної з урахуванням положень ст.138 Кодексу.

Кодексом не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування за операціями зі списання запасів.

Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).