Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись статтею 52 глави 3 розділуII Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), розглянуло запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо визначення доходу фізичною особою-підприємцем на спрощеній системі оподаткування та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні зазначив, що на підставі договору позички йому як фізичній особі – підприємцю-платнику єдиного податку третьої групи передано у користування нежитлові приміщення іншою фізичною особою, яка є власником цих приміщень.
При цьому платник податків планує передати зазначену нерухомість в оренду як фізична особа - підприємець і у зв'язку з чим просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання включення до складу доходу підприємця вартості безоплатно отриманих послуг з користування нежитловим приміщенням, а також податкових наслідків, які при цьому виникають.
Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно з частиною другою статті 11 ЦКУ підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частинипершоїстатті 901 ЦКУ за договором про наданняпослуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надатип ослугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частинами першою та третьою статті 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. До договору позички застосовуються положення глави 58 ЦКУ, якою визначено загальні положення про найм (оренду).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.
Згідно з п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
При цьому відповідно до п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чиїх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
Враховуючи викладене, оскільки передача нежитлового приміщення фізичній особі - підприємцю на підставі договору позички, не передбачає переходу права власності на таке майно до фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку, то доходу у розумінні п. 292.1 ст. 292 ПКУ у такого підприємця не виникає.
Разом з тим до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку буде включатися сума орендної плати, отриманої таким підприємцем на підставі договору оренди.
При цьому слід зазначити, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів (пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Одночасно зауважуємо, що договір позички є правочином, що покладає на його сторони (позичкодавця та користувача) взаємні зобов'язання, тому в розумінні ПКУ податковий обов'язок зі сплати податкових зобов'язань може виникнути як у позичкодавця так і у користувача, в залежності від прав та обов'язків, які фактично виникають у таких осіб на підставі цього договору.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |