X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.02.2024 р. № 984/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення ….щодо здійснення незалежної професійної діяльності та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Платник податків у своєму зверненні повідомила, що у серпні 2021 року отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та стала на облік у контролюючому органі як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), одночасно перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, який сплачує податки та збори з доходу, який нараховується та виплачується платнику податків. Крім того, платник податків має відкритий окремий рахунок для здійснення незалежної професійної  діяльності.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Перелік та періодичність (строки, терміни) надання податкової звітності, яка має надаватися фізичною особою, що здійснює незалежну професійну діяльність?

2. Чи повинніінші доходи та іноземні доходи вказуватися за період до отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю реєстрації в контролюючих органах (січень-липень 2021 року)?  

3 Чи повинна особа, за яку роботодавцем сплачується страховий внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску інформувати контролюючий орган та подавати будь-яку звітність?

4. Чи може особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, включати до документально підтверджених витрат, пов'язаних із господарською діяльністю:до складу витрат «інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданихпослуг»:

4.1. щорічний внесок адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування:

4.2.  плату  за  підвищення  кваліфікації  (семінари,  тренінги,  тощо)  адвокатом;

4.3. витрати на поштові відправлення (в тому числі, здійсненні адвокатом в інтересах та(або) в межах представництва клієнта);

4.4. витрати, пов'язані з обслуговуванням рахунку банком, відкритого  для отримання коштів від здійснення незалежної професійної діяльності (відкриття рахунку, плата за обслуговування рахунку, плата за перекази по рахунку, тощо);

4.5. витрати на мобільний зв'язок, інтернет;до складу витрат «вартість  придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованихабо використаних у виробництві продукції»;

4.6. витрати на закупівлю техніки, необхідної для здійснення незалежної професійної діяльності (наприклад, ноутбук, планшет, сканер, принтер, тощо);

4.7 витрати на канцелярію?

5. Чи має обмеження особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, що виду та способу розрахунку за витратами, пов’язаними із господарською діяльністю, зокрема, чи має право проводити такі розрахунки із застосуванням особистих банківських карток, готівки, а не лише рахунку, відкритого для отримання коштів від здійснення незалежної професійної діяльності? 

Щодо першого та другого питань

Відповідно до п. 178.4 ст. 178 ПКУфізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Згідно з п. 49.1 ст. 49 ПКУподаткова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Так, відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУбазовий звітний (податковий) період дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.

Крім того, згідноз п. п. 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону України від08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464), платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску, подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону№ 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (в редакції наказу від 17.05.2022 № 143)зі змінами,у складі якої формується Додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ 1).

Платники формують та подають Додаток ЄСВ 1 у складі Декларації до 01 травня року, наступного за звітним.

Таким чином, фізична особа, яка проводить незалежну професійну діяльність подає за результатами звітного (податкового) року податкову декларацію про майновий стан і доходи та Додаток ЄСВ 1.

При цьомув Декларації вказуютьсяусі доходи (отримані від незалежної професійної діяльності та інші доходи), отримані протягом звітного (податкового) року із заповненням відповідних додатків.

Щодо питаннятретього

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесені зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною шостою.

Так, згідно з частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Подання такими особами додаткових документів щодо інформування контролюючого органу про працевлаштування та сплату єдиного внеску роботодавцем чинним законодавством не передбачено.

Щодо питання четвертого

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облікдоходів і витратможевестися в паперовому та/абоелектронномувигляді, у тому числі через електроннийкабінет.

Одночасно зауважуємо, шо нормами ст. 178 ПКУ не передбачено будь-якогоперелікувитрат для фізичнихосіб, якіздійснюютьнезалежнупрофесійнудіяльність.

При визначенні сукупного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність, доцільно враховувати витрати, пов'язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами ЗаконуУкраїни від  05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076).

Разом з цим, для визначення переліку витрат, які можуть бути враховані при обчисленні оподатковуваного доходу фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, доцільно скористатися Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – наказ № 1185).

Зазначеною узагальнюючою податковою консультацією передбачено, що до витрат адвоката можуть бути враховані:

орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під'їзду інвалідів;

технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);

обслуговування технічного обладнання (комп'ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;

сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;

відкриття рахунківу банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

оплата праці та обов'язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;

витрати на користування електронною базою законодавства;

витрати на підключення та користування мережею Інтернет;

виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

придбання канцелярського приладдя;

сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

програмне забезпечення;

поштові та кур'єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;

витрати на послуги телекомунікаційного зв'язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов'язкового державного страхування.

Основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності.

Отже, особа, яка проводить незалежну адвокатську діяльність може врахувати витрати відповідно до переліку обумовленого вимогами Закону№ 5076 та наказом № 1185, за умови, що такі витрати пов’язані з провадженням адвокатської діяльності.

Щодо  питання п’ятого

Відповідно до п. 8 розділу I Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (далі – Інструкція № 162), користувач має право за власним вибором відкривати відповідні рахунки в будь-яких надавачів платіжних послуг, що мають право відкривати рахунки користувачам відповідно до Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» та Інструкції № 162.

Користувач – фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу, а в разі надання послуг банком – клієнт банку (п.п. 7 п. 3 розділу I Інструкції № 162).

Пунктом 10 розділу I Інструкції № 162 встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

За поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України (абзац перший п. 24 розділу I Інструкції № 162).

Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб –резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов'язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності (абзац третій п. 24 розділу I Інструкції № 162).

Отже, для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням незалежної професійної діяльності, фізичні особи повинні використовувати рахунки, які  відкриваються ними для здійснення незалежної професійної діяльності.

        Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України

«Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.