Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.02.2024 р. № 1035/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ),розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

        Платник податків у своєму зверненні зазначив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків та має статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО). В рамках проєкту «Розвиток МСП: Економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб та відновлення бізнесу», який впроваджується Міжнародною організацією з міграції (далі – МОМ) та фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини, отримає грант на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця.МОМ внесена до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги, а отже визнана міжнародною благодійною організацією.

 Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

         1. Якщо грантові кошти оподатковуються як доходи фізичної особи, то чи є податковим агентом МОМ, що є частиною системи Організації Об’єднаних Націй (далі – ООН), у разі виплати фізичній особі доходу у вигляді гранту в гривнах?

         2. Чи застосовуються нормип.п. 165.1.56 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до доходу у виглядігранту?

         3. Яку податкову звітність повинен подати платник як отримувач коштів у вигляді грантів та які документи необхідно додати до звітності?

У Вашому зверненні відсутня достатня інформація для надання вичерпної відповіді по суті порушених питань, тому відповідь надана виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

Щодо першого – третього питань

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються ПКУ.

Із практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, іноземні
доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 ПКУ).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ, згідно з п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, визначених цим підпунктом.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотки об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.

 Згідно з п. 179.7 ст.179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан та доходи.

Водночас відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно зп.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ. 

При цьому особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі, якщо дохід у вигляді гранту, отримується фізичноюособою – резидентом, яка має статус внутрішньо переміщеної особи, з джерел за межами України, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому фізична особа зобов’язана подати річну податкову декларацію та сплатити податок (військовий збір) з такого доходу.

Отже, при отриманні іноземних доходів фізична особа – резидент відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Юридична особа – нерезидент у розумінні ПКУ не є податковим агентом при виплаті іноземного доходу фізичній особі – резиденту України.

У разі якщо зазначений дохід отримується з території України, то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід з відповідним оподаткуванням. При цьому юридична особа – резидент, яка здійснює нарахування та виплату доходу у вигляді гранту у розумінні ПКУ є податковим агентом, а отже зобов’язана виконати усі функції, визначені ПКУ.

Також зауважуємо, що норми п.п. 165.1.56 п.165.1 ст. 165 ПКУ не застосовуються до доходу, отриманого у вигляді гранту.

Слід зазначити, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 с. 44 ПКУ). 

При цьому ст. 1 розділу I Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи, передбачено ст. 9 Закону № 996.

Разом з цим наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються, про що було зазначено у наданій індивідуальній податковій консультації ….

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.