Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.03.2024 р. № 1046/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства, надіслане до ДПС листом Головного управління щодо коригування податкової накладної, помилково складеної на платника ПДВ як неплатника і відображення її в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у квітні 2023 року Товариством складено та зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на покупця неплатника ПДВ, яка була відображена у податковій декларації з ПДВ за звітний податковий період квітень 2023 року.

У серпні 2023 року Товариством було виявлено помилку, що покупець з 01 квітня 2023 року зареєструвався платником ПДВ. На дату виявлення помилки був складений та зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Також датою виникнення податкового зобов’язання була складена податкова накладна на покупця як платника ПДВ, яка зареєстрована в ЄРПН із запізненням.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. чи потрібно подавати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період квітень 2023 року?;
2. чи потрібно включати розрахунок коригування до податкової декларації ПДВ за звітний податковий період серпень 2023 року та його вплив на показник ∑ _{Перевищ} в СЕА ПДВ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що  податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН у строки визначені Кодексом.

Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать, зокрема, декларація з додатками; та уточнюючий розрахунок з додатками.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу ІІІ Порядку № 21).

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу ІІ Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 статті 50 розділу ІІ Кодексу).

Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 200¹ розділу V Кодексу, пунктами 33, 34 і 34¹ підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014 (далі – Порядок № 569).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (∑ _Накл), обчислену за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу та пунктом 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума). Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, здійснюється автоматично.

Однією із складових зазначеної формули є показник ∑ _{Перевищ} – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (пункт 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу).

Загальна сума перевищення (∑ _{Перевищ}) визначається за кожний звітний (податковий) період наростаючим підсумком (пункт 9 Порядку № 569).

Показник ∑ _{Перевищ} розраховується автоматично після прийняття звітності за відповідний звітний (податковий) період на основі задекларованих даних платника та даних ЄРПН, відповідно суми ПДВ, зазначені в помилково складеній податковій накладній, і розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми, у тому числі при розрахунку показника ∑ _{Перевищ}.

Слід зазначити, що показник ∑ _{Перевищ} не розраховується, якщо до помилково складеної податкової накладної складено розрахунок коригування у тому ж звітному податковому періоді, за умови його своєчасної реєстрації в ЄРПН.

Враховуючи викладене, виходячи із аналізу норм Кодексу та опису питань, викладених у зверненні платника, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 - 2

Згідно з нормами Кодексу, податкові зобов’язання за операцією з постачання товарів/послуг підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ за той період, у якому вони виникли, на підставі первинних документів, складених за такою операцією. Отже, в податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.

У разі виявлення платником податку помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, та у випадку виникнення невідповідності між показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН з метою правильного обрахунку показника ∑_{Перевищ} платнику податку необхідно виправити таку невідповідність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди згідно з пунктом 50.1 статті 50 розділу ІІ Кодексу.

Поряд з цим слід зазначити, що функціонування СЕА ПДВ при обчисленні реєстраційної суми та, зокрема, показника ∑_{Перевищ}, враховуються суми податку, зазначені в усіх зареєстрованих в ЄРПН платником податку податкових накладних та розрахунках коригування до них, у тому числі і тих, що складені без факту здійснення господарської операції.

Отже, для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку показника ∑_{Перевищ} платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).