Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.03.2024 р. № 1055/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податків – фізична особа має у власності земельну ділянку (пай), який самостійно обробляє. Щороку, відповідно до вимог Кодексу, за підсумками звітного року, подавав податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій зазначав дохід, отриманий від продажу власної сільськогосподарської продукції, що була вирощена та зібрана, на власній земельній ділянці протягом звітного року. За результатами річного декларування, сплачував податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

… через електронний кабінет платника податків було подано Декларацію за 2022 рік, в якій у рядку 10.7 відображено загальну суму отриманого доходу від продажу власної сільськогосподарської продукції, що була вирощена та зібрана, на власній земельній ділянці (паї) у 2022 році. Зазначена сума в Декларації за 2022 рік є загальною сумою отриманого доходу і є значно меншою від суми, визначеної абзацом четвертим п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. В Декларації за 2022 рік необхідно зазначати в рядку 10.7 отриманий загальний дохід чи лише суму доходу, що перевищує розмір визначений абзацом четвертим п.п. 165.1.4 п. 165.1 ст. 165 Кодексу?

2. Якщо в рядку 10.7 Декларації за 2022 рік потрібно зазначати лише суму перевищення розміру визначеного абзацом четвертим п.п. 165.1.4 п 165.1
ст. 165 Кодексу, яким чином можна внести коригування до поданої Декларації і виправити зазначену інформацію, оскільки ним було зазначено загальну суму отриманого доходу і чи можливо внести виправлення, шляхом подання уточнюючої декларації, в якій в рядку 10.7 зазначити – «0»?

3. Для розрахунку мінімального податкового зобов’язання будуть братися до уваги фактично сплачені податки (податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, земельний податок) в 2022 році, тобто податки сплачені за підсумками 2021 року?

Щодо першого та другого питань

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

 Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст. 164 Кодексу, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). 

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Водночас, ст. 165 Кодексу визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відповідно до п.п. 165.1.24 п. 165.1 якої до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:

садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;

особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості).

При продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року. У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення.

Форма Декларації та Інструкція щодо її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143), зі змінами (далі – Інструкція).

Порядок заповнення Декларації визначено розділом III Інструкції.

Відповідно до п.п. 9 п. 2 розділу III Інструкції у розділі II Декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу»:

у рядку 10.7 вказується дохід, отриманий від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, перелік яких визначений
п.п.165.1.24п. 165.1 ст. 165 розділу IV Кодексу, та які підлягають оподаткуванню.

Під час продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з суми такого перевищення;

у графі 6 рядка 10.7 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування;

у графі 7 рядка 10.7 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування, розрахована за ставкою 1,5 відс., визначеною п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Отже, у рядку 10.7 Декларації відображаються доходи, що підлягають оподаткуванню відповідно до п.п . 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, тобто, у разі дотримання вимогп.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу у рядку 10.7 Декларації відображається сума перевищення граничного розміру доходу визначеного зазначеним підпунктом.

Разом з тим, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абзац перший п. 50.1 ст. 50 Кодексу).

Ззгідно з п.п. 1 п. 1 розділу ІІІ Інструкції у розділі I Декларації «Загальні відомості» у рядку 1 позначкою «х» вказується тип декларації («звітна» або «звітна нова», або «уточнююча»), та, за потреби, додаткова позначка «довідкова».

Відповідно до п.п. 1 та 2 п. 6 розділу ІІІ Інструкції у розділі VI Декларації «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» значення сум податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах відображаються окремо з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в графах «податок на доходи фізичних осіб» та «військовий збір» розділу VI декларації, а саме:

у рядку 23 вказуються сума податку та/або збору та/або єдиного внеску, які підлягали перерахуванню до бюджету або поверненню, або на небюджетні рахунки, за даними раніше поданої декларації за звітний (податковий) період, у якому виявлено помилку;

у рядку 24 вказуються уточнені суми податкових зобов’язань або сума до повернення за звітний (податковий) період, у якому виявлено помилку, або сума зобов’язань з єдиного внеску;

 у рядку 25.2 вказується сума, на яку зменшується податкове зобов’язання та/або зобов’язання з єдиного внеску у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Рядок 25.2 заповнюється у разі, якщо внаслідок виправлення самостійно виявлених помилок виявлено факт завищення податкових зобов’язань та/або зобов’язань з єдиного внеску (значення рядка 24 декларації менше ніж значення рядка 23 декларації).

Значення рядка 25.2 обчислюється як різниця між значеннями рядків 24 та 23, значення вказується без знака "-".

Щодо третього питання

Відповідно до п.п. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу мінімальне податкове зобов’язання – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Платниками податку у частині мінімального податкового зобов’язання є фізична особа –резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.1¹ п. 162.1 ст. 162 Кодексу).

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь встановлено п. 170.14 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 Кодексу для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов’язання визначається контролюючим органом.

Згідно з п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Кодексу визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

Мінімальне податкове зобов’язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема, документів, що підтверджують право власності/користування.

Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у цьому пункті – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, до 01 липня року, наступного за звітним.

Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату річного податкового зобов’язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14
ст. 170 Кодексу).

Підпунктом 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу встановлено, що у разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

суми сплачених податків, зборів, платежів.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельні ділянки або договорів про передачу в оренду, емфітевзис або інше користування земельних ділянок, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обчислення мінімального податкового зобов’язання здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації від відповідних органів про власність/користування або перехід права власності/користування на такі земельні ділянки.

Відповідно до п. 64 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Таким чином, у разі якщо фізична особа є власником земельних ділянок, які віднесені до сільськогосподарських угідь, та не передані такою особою в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, то у розумінні Кодексу фізична особа є платником мінімального податкового зобов’язання, яке нараховується їй контролюючим органом за місцем її податкової адреси.

При цьому для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за
2022 рік контролюючим органом враховуватимуться податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції, а також земельний податок, сплачені протягом 2022 року.

Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.