X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.02.2024 р. № 1002/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України,керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо сплати орендної платина підставі Договору оренди земельної ділянки, укладеного між фізичною особою та Головним управлінням  області, та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що згідно договору суборенди орендодаведь – громадянин України,якийє орендарем земельної ділянки земель сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) переданої йому у платне користування на 25 років за договором оренди землі від 2014 року, укладеному у м.  з Головним управлінням  (надалі – Основний договір),діючи на принципах правосуб'єктності особи, погодження з власником вказаної вище земельної ділянки – об'єднаною територіальною громадою у особі  селищної ради та їі Голови, за договором суборенди передав означену земельну ділянку створеному і очолюваному ним Фермерському господарству . Відповідний правочин належним чином зареєстровано в державному реєстрі.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Хто буде платником орендної плати в бюджет: орендар – фізична особа чи суборендар?

2. Чи може суборендар вносити плату безпосередньо на бюджетний рахунок власника землі?Якщо ні, то чому?

3. Чи повинен суборендар у платіжних документах посилатися на обидва договори (Основний та Суборенди). Якщо ні, то чому?

4. Чи буде така орендна плaтa віднесена до виробничих витрат? Якщо ні, то чому?

5. Якщо суборендар зобов'язаний буде вносити кошти на рахунок орендаря –фізичної особи, що не є підприємцем, то чи не будуть такі надходження розцінюватися податковою службою як дохід, з вимогами оподаткування в місці виплати, тобто в ФГ«»? Якщо так, то як тоді орендареві – фізичній особі, що не єпідприємцем, забезпечити перерахування повної суми орендної плативласнику землі?

Щодо першого – четвертого питань

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств, як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, визначає Закон України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство»(далі – Закон № 973).

Згідно з частиною першою ст. 1 Закону № 973 фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексуплата за землю – це обов'язковийплатіж у складіподатку на майно, щосправляється у формі земельного податкуабоорендної плати за земельніділянкидержавної і комунальноївласності.

При цьому орендна плата для цілейрозділу XII Кодексу –це обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Кодексу землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

на праві постійного користування;

на умовах оренди.

Відповідно до п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Кодексу платниками плати за землю є платники орендної плати – це землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об'єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об'єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 Кодексу).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Згідно зі ст.ст. 125 та 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Таким чином, у разі якщо стороною договору оренди земельної ділянки є фізична особа, а не фермерське господарство, то у такого господарства не виникає підстав виконання податкових зобов'язань зі сплати орендної плати. При цьому платником орендної плати є засновник фермерського господарства – фізична особа, яка є орендарем земельної ділянки.

Щодо п’ятого питання

Порядок оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) визначено п. 170.1 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.1.1 якого податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Кодексу дохід, зазначений, зокрема, у п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Кодексу, оподатковується податковим агентом під час нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Так, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 відс., встановлену п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Таким чином, юридична особа (суборендар) при  нарахуванні (виплаті) фізичній особі (орендодавцю) доходу у вигляді орендної плати зобов’язаний виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

При цьому питання щодо джерела надходження коштів за рахунок яких фізична особа (орендар) може сплати орендну плату на користь державного органу (орендодавця)не належить до компетенції Державної податкової служби України..

Зауважуємо, що відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

         Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

_______________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.