Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податку повідомила, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи та планує взяти за договором позички (тимчасово) нежитлове приміщення у фізичної особи, громадянина України та здавати його в оренду як фізична особа – підприємець.
В зв’язку з чим платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи може платник як фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування взяти в позичку у фізичної особи – громадянина України нежитлове приміщення для здійснення підприємницької діяльності за КВЕД 68.20?
2. Чи має значення з ким власник майна заключає договір позички: з фізичною особою чи фізичною особою – підприємцем?
3. Чи виникає у фізичної особи – підприємця дохід, у розумінні безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг по договору позички при тому, що договір позички не передбачає переходу права власності на таке майно та воно буде повернуто власнику?
4. Чи може здавати нежитлове приміщення в оренду фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування, який здійснює діяльність за КВЕД 68.20, іншому суб’єкту господарювання та сплачувати з отриманого доходу єдиний податок 5 відсотків?
5. Як такий об’єкт вірно відобразити в формі 20-ОПП?
Щодо першого питання
Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно зі ст. 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до ст. 793 ЦКУ (ст. 828 ЦКУ).
При цьому за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦКУ).
За своєю правовою природою підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями (частина друга ст. 3 ГКУ).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV та підрозділом 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292. ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Крім того, згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
При цьому датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6
ст. 292 ПКУ).
Враховуючи викладене, оскільки передача нежитлового приміщення фізичній особі – підприємцю на підставі договору позички, не передбачає переходу права власності на таке майно до фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, то доходу у розумінні п. 292.1 ст. 292 ПКУ у такого підприємця не виникає.
Разом тим відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV ПКУ, згідно з п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Крім того, вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Водночас перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу передбачено ст. 165 ПКУ.
Відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ та підрозділом 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 п.170.131 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи викладене, договір позички нежилого приміщення є правочином, що покладає на його сторін (позичкодавця та користувача) взаємні зобов'язання, тому в розумінні ПКУ податковий обов’язок зі сплати податкових зобов’язань може виникнути як у позичкодавця так і у користувача, в залежності від прав та обов’язків, які фактично виникають у таких осіб на підставі цього договору.
Щодо четвертого питання
Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік суб'єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.
Так, п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 295 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів.
Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обов'язкові відомості, зокрема обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Слід зазначити, що за кодом виду економічної діяльності (КВЕД) 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» фізична особа – підприємець може здавати в оренду власне чи орендоване нерухоме майно.
Водночас повідомляємо, що визначення видів діяльності відповідно до КВЕДів знаходиться в правовому полі Державної служби статистики України.
Отже, з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи може надавати в оренду лише власне або орендоване нерухоме майно, за умови дотримання критеріїв, визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ та з урахуванням обмежень, визначених п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Разом з тим наголошуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу та перевірки первинних документів та матеріалів, оформленням яких вони супроводжувались.
Щодо п’ятого питання
Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок № 1588), встановлені порядок подання та форма повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення
№ 20-ОПП).
Згідно з пунктом 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 повідомлення № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У повідомленні № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Повідомлення № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до повідомлення № 20-ОПП).
Першоджерелом даних про об'єкти оподаткування, необхідних для заповнення повідомлення № 20-ОПП, є правовстановлювальні документи, що підтверджують реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі, та, зокрема, містять відомості про тип об’єкта оподаткування, його місцезнаходження, стан, вид права.
Зважаючи на вищевикладене, в графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» - зазначається тип об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на офіційному вебпорталі ДПС та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.
Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» у разі наявності зазначається самою особою із урахуванням виду діяльності, для якої такий об’єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється.
Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – числове значення, яке складається з коду обраного типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5 знаків.
У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається значення 9 - здається в оренду.
У графі 10 «Вид права на об'єкт» – зазначається відповідно до умов договору: 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму.
Водночас зазначаємо, що платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині ІКС «Електронний кабінет», та у разі необхідності внести відповідні зміни або доповнення до переліку об’єктів оподаткування, що перебувають на обліку в контролюючому органі.
Щодо другого питання
Відповідно до п.п 14.1.1721 п. 14.1 ст. 14 ПКУ індивідуальна податкова консультація – це роз'яснення контролюючого органу, надане щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
При цьому, п. 52.2 ст.52 ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
В результаті розгляду Вашого звернення встановлено, що в розрізі змісту другого питання, воно оформлено без дотримання вимог п.п. 14.1.1721п. 14.1 ст. 14 та п. 52.1 ст. 52 ПКУ, а саме питання, викладене у зверненні не стосується діяльності платника податків, якому надіслано звернення.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
_____________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |