Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.03.2024 р. № 1108/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо окремих питань оподаткування платників спрощеної системи оподаткування,керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що основним видом діяльності є КВЕД 90.03.Індивідуальна мистецька діяльність. Під час здійснення діяльності може укладати договори з авторами творів, аранжувальниками, звукорежисерами, виробниками фонограм, артистами, музикантами тощо.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Фізична особа-підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку) отримує роялті. Як в такому випадку оподатковується роялті? Чи включаються роялті в оподаткований дохід фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку? Які податкові зобов’язання виникають в особи  (товариство з обмеженою відповідальністю, фізична особа-підприємець, фізична особа), яка виплачує роялті на користь фізичної особи-підприємця?
2. Товариство з обмеженою відповідальністю, яке перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку) отримує роялті. Як в такому випадку оподатковується роялті? Чи включаються роялті в оподаткований дохід товариства з обмеженою відповідальністю – платника єдиного податку? Які податкові зобов’язання виникають в особи (товариство з обмеженою відповідальністю або фізична особа-підприємець, фізична особа), яка виплачує роялті на користь товариства з обмеженою відповідальністю?

3. У яких випадках товариство з обмеженою відповідальністю або фізична особа – підприємець – платники роялті не є податковими агентами?

4.Які платники податків не можуть отримувати дохід у вигляді роялті?

5.  Як оподатковується справедлива винагорода, передбачена Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 01.12.2022 № 2811 – IX для автора твору, виробника фонограми, відеограми тощо? Які податкові зобов’язаннявиникають у платника та отримувача справедливої винагороди?

6. Фізична особа-підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку) отримує винагороду за створення об’єкта  авторського права? Чи включається винагорода за створення об’єкта авторського  права в оподаткований дохід фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку? Які податкові зобов’язання  виникають в особи (товариство з обмеженою відповідальністю, фізична особа-підприємець, фізична особа), яка виплачує винагороду на користь фізичної особи-підприємця?

 

Щодо першого та шостого питання, що стосується оподаткування фізичної особи-підприємця, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку)  та отримує роялті, то відповідно до п. 52.1  ст. 52 Кодексу фізична особа – підприємець має право самостійно звернутися до контролюючого органу, визначеного п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу на отримання індивідуальної податкової консультації.

 

Щодо другого – п’ятого питання

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

 Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу роялті - будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об'єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), зокрема, право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право), регулюються Цивільним Кодексом України від 16.01.2003 №435-IV (із змінами і доповненнями, далі – ЦКУ)

Відповідно до статті 435 ЦКУ первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Об'єктами авторського права є твори, зокрема, комп'ютерні програми та компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності. Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори (стаття 433 ЦКУ).

Автору твору належать особисті немайнові права (стаття 423 та стаття 438 ЦКУ) та майнові права інтелектуальної власності (стаття 440 ЦКУ).

Статтею 1107 ЦКУ, зокрема, визначені види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, які передбачають використання об'єкта права інтелектуальної власності, до яких, зокрема, належать ліцензія або ліцензійний договір.

Відповідно до ст. 1108 ЦКУ особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності).

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію) (статті 1108 ЦКУ).

Тому право на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть передаватись за ліцензією або ліцензійним договором.

Відносини щодо набуття, здійснення та захисту особистих немайнових та майнових авторських та/або суміжних прав, а також щодо прав особливого роду, пов'язаних зі сферою авторського права та/або суміжних прав регулюються Законом України «Про авторське право та суміжні права»  від 01.12.2022 № 2811-IX (далі – Закон № 2811).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2811 терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

автор - фізична особа, яка своєю творчою діяльністю створила твір;

виробник фонограми - фізична та/або юридична особа, яка бере на себе ініціативу і несе відповідальність за вироблення фонограми;

виробник відеограми - фізична та/або юридична особа, яка бере на себе ініціативу та несе відповідальність за вироблення відеограми.

Статтею 6 Закону № 2811 визначено, що об'єктами авторського права є твори у сфері літератури, мистецтва, науки, зокрема:літературні твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) у письмовій, електронній (цифровій) чи іншій формі; виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;музичні твори з текстом і без тексту;драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, музично-світлові шоу, циркові вистави, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;театральні постановки, сценічні переробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки нематеріальної культурної спадщини, придатні для сценічного показу; аудіовізуальні твори;тексти перекладів для озвучення (у тому числі дублювання), субтитрування аудіовізуальних творів іншими мовами;твори образотворчого мистецтва; фотографічні твори;твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, художня ковка, ювелірні вироби тощо;твори архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва та ландшафтних утворень; твори художнього дизайну;похідні твори;збірки творів, збірки обробок нематеріальної культурної спадщини, енциклопедії та антології, збірки звичайних даних, інші складені твори, за умови що вони є результатом творчої діяльності за добором або упорядкуванням змісту; ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, будівництва та інших сфер діяльності;комп'ютерні програми; бази даних (компіляції даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності; інші твори.

Статтею 12 Закону № 2811 визначено, що суб'єкт авторського права має право використовувати твір будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами.

Способами використання твору є:

1) відтворення;

2) включення до складеного твору;

3) включення до іншого твору, крім складеного твору;

4) розповсюдження примірників твору;

5) імпорт примірників твору;

6) здавання в найм або в позичку примірників твору;

7) публічне виконання, публічний показ, публічне демонстрування, публічне сповіщення, інтерактивне надання доступу публіці та інші способи доведення до загального відома публіки;

8) переклад;

9) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни твору.

Цей перелік не є вичерпним.

Майнові права на твір, передбачені частиною першою цієї статті, може бути передано (відчужено) іншій особі на підставі закону чи правочину повністю (на всі способи використання твору на території всіх держав світу) або частково (на окремі способи використання твору на території всіх держав світу або на окремі способи використання твору на території окремих держав світу, або на всі способи використання твору на території окремих держав світу).

Особа, до якої перейшли майнові права на твір у повному складі або частково, є суб'єктом авторського права у межах набутих прав.

Суб'єкт авторського права має право надати дозвіл на використання твору або розпоряджатися майновими правами на твір в інший спосіб, що не суперечить закону.

Незалежно від відчуження зазначених у частині першій ст. 12 Закону № 2811 майнових прав на твір автор має право на справедливу винагороду за відповідні способи використання твору, визначену Законом № 2811 і Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Право на справедливу винагороду належить лише автору, переходить лише до спадкоємців автора і не може бути передано (відчужено) іншим особам(п. 3 ст. 12 Закону № 2811).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п. 292.1 ст.292 Кодексу доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).

Тому для юридичної особи платника єдиного податку отримані роялті-платежі є об’єктом оподаткування як і будь-який інший дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначений пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Якщо згідно з цивільно-правовим договором передбачено надання замовнику  права на використання інтелектуальної власності на умовах договору без можливості його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб та/або умови використання не обмежені функціональним призначенням і його відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання, то отримання постачальником платежу від замовника як винагороди за надання вказаного права визначається як роялті.

Якщо цивільно-правовим договором передбачено надання замовнику права на використання інтелектуальної власності на умовах договору з можливістю його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, та/або умови використання обмежені функціональним призначенням такого програмного забезпечення і його відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем"), то отримання постачальником платежу від замовника як винагороди за надання вказаного права не буде вважатися роялті.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів юридичних осіб, можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 36 Кодексу визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).