Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.03.2024 р. № 1136/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариствовідповідно до договору підряду планує виконувати роботи по встановленню (монтажу) комплексу управління і моніторингу інженерних систем будівлі та окремих приміщень, яка будується за принципом «розумний дім». Для виконання умов договору підряду Товариство планує отримувати авансові платежі для закупівлі обладнання та матеріалів, проте оплата за фактично виконані роботи відбудеться тільки після фактичної передачі результатів роботи відповідно до акту приймання-передачі.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи може Товариство використовувати касовий метод при операціях по виконанню робіт з встановлення (монтажу) комплексу управління і моніторингу інженерних систем будівлі та окремих приміщень, яка будується за принципом «розумний дім» на підставі договорів підряду?

 

2. Який порядок формування доходу в податковому обліку при застосуванні платником податку касового методу?
3. Яку заяву та документи потрібно подати до контролюючого органу платнику податків, щоб застосовувати касовий метод?
4. З якої дати після подання заяви застосовується касовий метод?

 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ встановлено статтею 187 Кодексу.

Так, пунктом 187.1 статті 187 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу.

Згідно з пунктом 187.9 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів), крім договорів (контрактів) на будівництво житла (об’єктів житлової нерухомості), договорів купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості, щодо яких відбувається перше їх постачання, є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей пункту 187.9 статті 187 Кодексу довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 розділу V Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

При цьому датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 розділу V Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (абзац шостий пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу).

 

Щодо питання 1

 

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт Товариство може застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу. 

При цьому, виходячи з інформації, наданої у зверненні, а саме що договір підряду, укладений Товариством на виконання робіт, передбачає виконання усього об’єму робіт протягом більше ніж одного року та не передбачає поетапного здавання результатів виконаних робіт, такий договір для цілей оподаткування ПДВ визначається довгостроковим за умови, що при отриманні авансів для закупівлі обладнання та матеріалів не оформлюються (не підписуються) проміжні акти виконаних робіт, за якими відбувається здавання робіт, зазначених в актах.

У разі визнання договору для цілей оподаткування ПДВ довгостроковим датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Отже, для довгострокових договорів Кодексом визначено особливий порядок визначення дати виникнення податкових зобов’язань та не передбачено застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту.

 

Щодо питання 2

 

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом III та підрозділом 4 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 996 первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Таким чином, дохід підприємства формується за правилами бухгалтерського обліку на підставі первинних документів.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996.

Отже, оскільки, дохід підприємства формується за правилами бухгалтерського обліку, то з зазначеного питання доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

 

Щодо питання 3

 

Для застосування касового методу до визначених Кодексом операцій нормами Кодексу не передбачено подання в контролюючий орган будь-яких заяв або повідомлень (копій документі) про початок застосування касового методу. Однак у разі здійснення операцій, за якими дата виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту визначається за касовим методом, у відповідному полі декларації з ПДВ, починаючи зі звітного періоду, з якого платник податку почав застосовувати касовий метод, має бути проставлена відповідна позначка.

 

Щодо питання 4

 

Застосування касового методу розпочинається з дати початку здійснення операцій, за якими дата виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту визначається за касовим методом.

 

В той же час слід зазначити, що висновки, надані у даній індивідуальній податковій консультації, ґрунтуються виключно на інформації щодо суті здійснюваних платником операцій, наданій у зверненні. При цьому кожен конкретний випадок податкових правовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів та матеріалів (зокрема, договорів), що дозволяють детально ідентифікувати предмет запиту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу.