Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.03.2024 р. № 1148/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Головне управління ДПС у Тернопільській області за результатами розгляду звернення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість послуг попередніх та періодичних медичних оглядів та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу  Податкового Кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні Підприємство повідомило, що його основним видом діяльності є загальна медична практика та у нього є відповідна ліцензія Міністерства охорони здоров’я України. В процесі ведення господарської діяльності Підприємство, при наданні послуг з проведення попередніх та періодичних медичних оглядів, а також передрейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів, укладає договори з замовниками - юридичними та фізичними особами, для яких проведення медоглядів працівників є обов’язковим відповідно до законодавства. Додатково до договорів замовники надають списки працівників, які підлягають медичним оглядам та оплачують вищевказані послуги.

Інформуючи про зазначене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість при наданні послуг із проведення обов'язкових (попередніх та періодичних) медичних оглядів працівників за ініціативою роботодавця (на підставі договору)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких згідно зі статтею 186 розділу V Кодексу розташоване та митній території України.

Постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу операції з постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ, крім послуг, визначених підпунктами "а" - "о" підпункту 197.1.5 пункту 197.1 розділу V Кодексу.

Таким чином, дану пільгу мають право використовувати виключно заклади охорони здоров'я та реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають ліцензію на постачання послуг з охорони здоров'я.

Перелік закладів охорони здоров'я затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2002 року за № 893/7181.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначені Законом України від 30.06.1993,  № 3353-XII "Про дорожній рух" (далі – Закон № 3353).

Відповідно до статті 45 Закону № 3353 медичний огляд проводиться з метою визначення здатності кандидатів у водії і водіїв до безпечного керування транспортними засобами. Зазначений огляд включає: попередні, періодичні, щозмінні передрейсові і післярейсові огляди, а також позачергові огляди, зумовлені необхідністю.

 Періодичність оглядів, порядок їх проведення і направлення водіїв на позачергові огляди визначаються спільним актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, і Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до підпунктів "в" та "з" підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою підлягають послуги з проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров'я на прохання громадян та послуги з проведення медичного огляду осіб для видачі:

дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством;

відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження (крім державних службовців, робота яких пов'язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи);

посвідчення водія транспортного засобу.

Отже, якщо організація проведення та фінансування медичних оглядів (попередніх та періодичних) з метою визначення здатності водіїв до безпечного керування транспортними засобами для роботодавця є обов'язком згідно із законодавством та медичні огляди проводяться закладами охорони здоров'я, які мають ліцензію на постачання послуг з охорони здоров'я, то операції з їх проведення звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).