Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.03.2024 р. № 1115/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань оподаткування операцій з цінними паперами та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, Товариством (Інвестор/Продавець) було укладено Договір про викуп цінних паперів інституту спільного інвестування. Викуп цих цінних паперів здійснює Емітент (Покупець). Предмет викупу – акції корпоративного інвестиційного фонду прості іменні, форма існування цінних паперів – бездокументарна.

Відповідно до Договору Товариством (Інвестором/Продавцем) було перераховано на рахунок в цінних паперах, відкритий у депозитарній установі, всі передбачені Договором цінні папери в одному звітному кварталі. Ці цінні папери були оплачені Емітентом (Покупцем) частково. В іншому звітному кварталі між Сторонами було укладено додатковий договір про повернення Емітентом (Покупцем) неоплачених цінних паперів.

Повернення цінних паперів здійснювалося Емітентом (Покупцем) на рахунок Товариства (Інвестора/Продавця) у цінних паперах, відкритий у депозитарній установі.

Товариство просить надати консультацію з наступних питань:

1. Чи є повернення Емітентом (Покупцем) неоплачених цінних паперів згідно додаткового Договору на рахунок Товариства (Інвестора/Продавця) у цінних паперах відкритий у депозитарній установі – відчуженням цінних паперів?

2. Чи повинно Товариство у звітному періоді, в якому здійснювалось повернення Емітентом (Покупцем) неоплачених цінних паперів на рахунок Товариства у цінних паперах відкритий у депозитарній установі здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування за загальними правилами, встановленими п. 141.2 ст. 141 Кодексу?

3. Чи повинно Товариство у звітному періоді, в якому здійснювалось повернення Емітентом (Покупцем) неоплачених цінних паперів на рахунок Товариства у цінних паперах відкритий у депозитарній установі, здійснювати перерахунок своїх доходів?

Щодо питання 1.

Відповідно до частини третьої ст. 8 розділу ІІ Закону України від 23.02.2006 № 3480-ІV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (далі – Закон № 3480) цінні папери існують в електронній (електронні цінні папери) та паперовій (паперові цінні папери) формах.

Електронний цінний папір відображається у вигляді облікового запису на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.

Права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в електронній формі, належать власникові рахунка в цінних паперах, відкритого в депозитарній установі, або іншій особі у встановлених законодавством випадках (абзац 6 частини четвертої ст. 8 Закону № 3480).

Особливості управління активами інститутів спільного інвестування, а також емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування визначені Законом України від 05.07.2012 № 5080-VІ «Про інститути спільного інвестування» (далі – Закон № 5080).

Так, відповідно до п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 5080 викуп цінних паперів інституту спільного інвестування – сплата емітентом інвестору вартості частини чистих активів пропорційно кількості цінних паперів інституту спільного інвестування, що належать інвестору, з припиненням права власності інвестора на такі цінні папери.

Частиною третьою ст. 58 Закону № 5080 визначено, що строк між сплатою інвестором коштів відповідно до заявки на придбання цінних паперів інституту спільного інвестування та днем виконання емітентом всіх дій, необхідних і достатніх для списання (переказу) цінних паперів інституту спільного інвестування на користь інвестора, а також між списанням (переказом) цінних паперів інституту спільного інвестування на користь емітента відповідно до заявки на викуп та здійсненням розрахунків у грошовій формі не повинен перевищувати семи робочих днів.

Підтвердження прав на цінні папери та прав за цінними паперами регламентує ст. 8 Закону від 06.07.2012 № 5178-VІ «Про депозитарну систему України», згідно з частиною першою якої підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в електронній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах, що відкривається депозитарною установою, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача – обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством (ст. 5 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку капіталу та організованих товарних ринків»).

Відповідно до пунктів 48-50 частини четвертої Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1063/2011, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань затверджує типові договори щодо діяльності, пов'язаної зі зберіганням цінних паперів та обліком прав власності на них;  затверджує правила та операційні стандарти клірингу і розрахунків за угодами щодо цінних паперів; встановлює за погодженням із Національним банком України і Міністерством фінансів України правила та операційні стандарти грошового клірингу і розрахунків за операціями з цінними паперами.

Отже питання порядку обліку цінних паперів в бездокументарній формі належить до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Щодо питань 2, 3.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів встановлено п. 141.2 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму від’ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підпунктом 141.2.2 п. 141.2 ст. 141 Кодексу передбачено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Якщо за результатами звітного періоду отримано від’ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів наступних податкових (звітних) періодів, що наступають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату (п.п. 141.2.4 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Якщо за результатами звітного періоду платником податку отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податку (п.п. 141.2.5 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Водночас, положення п. 141.2 ст. 141 Кодексу не поширюються, зокрема, на операції платників податку з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації цінних паперів власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів (п.п. 1 п.п. 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Отже, на операції з викупу цінних паперів різниці, визначені у положеннях п. 141.2 ст. 141 Кодексу, не поширюються.

Водночас зазначаємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту більш детально.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).