Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.03.2024 р. № 1061/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу у вигляді страхових платежів та в межах компетенції повідомляє.

Платникподатків у своємузверненніповідомив, що Спілка є неприбутковою (дата включення до реєстру неприбуткових організацій –  .2022), ознака неприбутковості – 0038, вид діяльності згідно КВЕД:

94.99 – Діяльність інших громадських організацій;

39.00 – Інша діяльність щодо поводження з відходами.

Також платником зазначено, що Спілка діє на підставі Статуту, виконуючи завдання щодо очищення ділянок від вибухонебезпечних речовин та проведення гуманітарного розмінування на територія, де відбувались бойові дії внаслідок агресії російської федерації.

Для проведення гуманітарного розмінування в межах статутної діяльності у Спілці працевлаштовані за трудовими угодами фахівці у сфері протимінної діяльності (сапери).

Сапери – фізичні особи, які володіють спеціальними знаннями та навичками та мають відповідну кваліфікацію щодо проведення робіт з розмінування.

Платником податків 26 березня 2023 року було укладено договір зі страховою компанією (далі – страховик) щодо страхування фахівців у сфери протимінної діяльності на період їхньої участі у виконанні робіт з гуманітарного розмінування (далі – Договір), що є обов’язковим страхуванням при роботі з вибухонебезпечними предметами.

Відповідно до умов Договору страховик здійснює виплату страхової суми застрахованій особі (її спадкоємцю та/або вигодонабувачу) у разі настання нещасного випадку із застрахованою особою при виконання робіт з розмінування під час дії Договору.

На момент укладання Договору і сплати страхових внесків (2023 рік), страхування таких фахівців було обов’язковим згідно з п. 48 ст. 7 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон № 85/96-ВР), у зв’язку з чим для застрахованої особи не вникало об’єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб (військового збору) відповідно до п. 165.1.5 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та бази для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

З 01.01.2024 року Закон № 85/96-ВР (далі – Закон № 85/96) втратив чинність, згідно із Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (далі – Закон № 1909), яким не визначено, що страхування фахівців з гуманітарного розмінування є обов’язковим.

Таким чином, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вірно, що у 2023 році (у період дії Закону № 85/96 суми внесків, сплачені Спілкою за обов’язкове страхування фахівців у сфери протимінної діяльності на період їхньої участі у виконанні робіт з гуманітарного розмінування, не є базою для нарахування єдиного внеску??

2. Чи вірно, що у 2024 році (у період дії Закону № 1909) виплати внесків на обов’язкове страхування, що сплачує Спілка за своїх працівників (фахівців у сфері протимінної діяльності на період їхньої участі у виконанні робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) – не є об’єктом оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та не є базою нарахування єдиного внеску?

Правові та організаційні засади здійснення протимінної діяльності в Україні та особливості державного регулювання у відповідній сфері визначає Закону України від 06 грудня 2018 року № 2642-VІІІ «Про протимінну діяльність в Україні» (далі – Закон № 2642).

Згідно з частиною другою ст. 7 Закону № 2642 встановлено, що життя, здоров'я та працездатність фахівців у сфері протимінної діяльності, які залучаються операторами протимінної діяльності до виконання заходів у сфері протимінної діяльності, можуть бути застраховані за класом страхування 1, визначеним ст. 4 Закону України «Про страхування». Порядок та умови такого страхування можуть визначатися національним органом з питань протимінної діяльності за погодженням з Національним банком України.

Оператори протимінної діяльності – уповноважені підрозділи центральних органів виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, у тому числі міжнародні та іноземні, що залучаються до проведення заходів у сфері протимінної діяльності (п. 10 частина перша ст. 1 Закону № 2642).

При цьому оператори протимінної діяльності є виконавцями заходів у сфері протимінної діяльності (частина перша ст. 28 Закону № 2642).

Виконавці заходів у сфері протимінної діяльності набувають статусу операторів протимінної діяльності з моменту отримання відповідно до чинного законодавства сертифіката відповідності процесів з протимінної діяльності, які здійснює оператор протимінної діяльності (частина друга ст. 28 Закону № 2642).

Відносини у сфері страхування, визначає загальні правові засади здійснення діяльності із страхування, надання посередницьких послуг і спрямований на посилення захисту прав та законних інтересів клієнтів, у тому числі споживачів, шляхом встановлення вимог до системи управління, платоспроможності страховиків, філій страховиків-нерезидентів на території України та розкриття ними інформації, встановлює вимоги до порядку укладання, обслуговування та виконання договорів страхування та перестрахування, врегульовує питання інформаційного забезпечення договорів страхування та перестрахування і дій, що передують їх укладанню, а також державне регулювання та нагляд у сфері страхування регулює Закон № 1909.

Відповідно до п. 2 розділу XV Закону № 1909 Закон України № 85/96 втратив чинність.

Згідно з п. 1 частинипершої ст. 4 Закону № 1909 до класів страхування іншого, ніж страхування життя, належать, зокрема, клас 1 – страхування від нещасного випадку (у тому числі на випадок виробничої травми та професійного захворювання).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаєтьсясума внесків на обов'язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших, ніж єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (п.п. 165.1.5 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу «Перехідні положення» передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п. 3 і п. 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім випадків, визначених у пп. «а» – «г» пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (п.п. 164.2.16
п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п. 167.2 – п. 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статті 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що юридичною особою у зверненні не зазначена інформація щодо наявності у Спілки сертифікату відповідності процесів з протимінної діяльності, то у разі наявності такого сертифікатудохід у вигляді страхових внесків, сплачених на обов'язкове страхування життя, здоров'я та працездатність фахівців у сфері протимінної діяльності, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.

Разом з тим, якщо зазначений сертифікат відсутній у юридичної особи, то дохід у вигляді страхових внесків оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Крім того, юридична особа при нарахуванні доходу у вигляді страхових внесків зобов’язаний виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

Щодо сплати єдиного внеску у 2023 та 2024 роках

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закону № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою для нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частина перша ст. 7 Закону № 2464).

Статтею 2 Закону № 108 визначена структура заробітної плати, яка складається із основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

При цьому Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5), визначено перелік видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Враховуючи викладене, оскільки перелік видів виплат, які відносяться до фонду оплати праці не містить страхові виплати на обов’язкове страхування життя, здоров'я та працездатність фахівців,то такі страхові внески не є базою нарахування єдиного внеску.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.