Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.03.2024 р. № 1174/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Фонду, надіслане Головним управлінням ДПС у м. Києві листом від …., щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питання визначення ставки земельного податку та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Фонд поінформував, що користується на праві оперативного управління адміністративною будівлею (далі – Будівля), розташованою на земельній ділянці (в кадастровому кварталі 00:000:0000), яка на підставі рішення Київської міської ради від 10.09.2015 № 958/1822 «Про інвентаризацію земель міста Києва» внесена до складу технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється на виконання рішення Київської міської ради від 04.12.2018 № 229/6280 «Про затвердження міської цільової програми використання та охорони земель міста Києва на 2019-2021 роки» (далі – Ділянка).

На дату надання звернення у Фонда відсутні правовстановлюючі документи на Ділянку.

Фонд, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз’яснення щодо ставки земельного податку, яка має бути застосована при обчисленні сум податку за Ділянку за 2024 рік у разі отримання відповідного права на таку Ділянку.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею (ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)) у двох формах плати за землю: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.72, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Пунктом 287.1 ст. 287 Кодексу встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Порядок набуття прав власності або користування земельними ділянками, на яких розміщені об’єкти нерухомості (крім багатоквартирних будинків), право власності на які набули окремі суб’єкти цивільних відносин врегульовано ст. 120 Земельного кодексу і, зокрема, передбачає виконання, за необхідності процедур формування земельних ділянок як об’єкту цивільних відносин, механізми захисту власників об’єктів нерухомості від бездіяльності органів місцевого самоврядування щодо формування правовідносин на земельні ділянки.

Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, з урахуванням меж ставок, визначених Кодексом (п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12, п. 284.1 ст. 284 Кодексу).

Київською міською радою прийнято рішення від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974), яким затверджено Положення про плату за землю в м. Києві (далі – Положення).

З питання правомірного застосування ставки земельного податку Фонду доцільно звернутися до Київської міської ради.

Водночас повідомляємо, що контроль за дотриманням земельного законодавства належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), тому Фонд повинен врегулювати питання приведення у відповідність до вимог земельного законодавства землевпорядну документацію щодо Ділянки з її власником – Київською міською радою, яка відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу, має право передати її Фонду у власність або користування.

Звертаємо увагу, що у період дії воєнного стану в України згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема в частині строків розгляду звернень платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій, передбачених п. 52.1 ст.52 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.