Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.03.2024 р. № 1180/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду зверненнящодо особливостей врахування суми податку на додану вартість (далі – ПДВ)по податковому повідомленню-рішенню, яким було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, у складі від’ємного значення  податкової (звітної) декларації з ПДВ(далі – податкова декларація) та керуючись статтею 52 розділу  ІІ Податкового кодексу України (далі –Кодекс) повідомляє.

Як викладено у зверненніТовариства,контролюючим органом проведено перевірку податкової декларації за березень 2023 року.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення–рішення форми «В3» на суму _____ гривня. Наведену суму Товариство плануєповторно включити до складу  податкового кредиту та подати заяву про повернення бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1.Кого із постачальників Товариство має право включити в наступному
звітному податковому періоді до таблиці 2додатку 3 «Розрахунку сумибюджетного відшкодування (Д3)» (далі – (Д3)Додаток 3) податкової декларації?;

2.Який період виникнення від’ємного значення зазначаєтьсяу таблиці 2 (Д3) Додатку 3, у випадку збільшення залишку від’ємного значення зарезультатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення–рішення форми «В3»?

Щодо питань 1 – 2

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу бюджетне відшкодування - відшкодування від’ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків здійснюється згідно з статтею 200 розділу V Кодексу.

Відповідно до підпункту «в» пункту 200.14 статті 200 розділу V Кодексу, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (із змінами та доповненнями), у разі якщо за результатами перевірок виявлено завищено суми бюджетного відшкодування або відсутність права на отримання платником податку бюджетного відшкодування, то відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за таким формами:

«В1»  – у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовані платнику податку;

«В3» – у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Cума ПДВ, у якій відмовлено при наданні бюджетного відшкодування ПДВ, за умови відсутності порушень норм статей 197 – 199 розділу V Кодексу, може бути врахована у збільшення значення рядків «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу» податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення за формою «В3».

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Тобто така сума, відповідно до абзацу четвертого підпункту 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21, може бути врахована платником зі знаком «+» у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період,  на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 податкової декларації з ПДВ обов’язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» (абзац шостий підпункту 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

При цьому, абзацом другим підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 розділу ІІ Кодексу зазначається, що днем узгодження грошового зобов’язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (крім випадків звернення до суду).

Зазначена сума приймає участь у розрахунку суми рядка 17 «Усього податкового кредиту» податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період і, відповідно при визначенні від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 податкової декларації) (позитивне значення), приймає участь в обрахунку:

суми від’ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ та/або підлягає бюджетному відшкодуванню та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) (переноситься до рядка 16.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, та підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, відображається у рядку 20.2 податкової декларації.

У складі податкової декларації з ПДВ подаються передбачені Порядком
№ 21 додатки (пункт 9 розділу ІІІ Порядку № 21).

Так, з урахуванням змін, внесених до Порядку № 21 наказом Міністерства фінансів України від 17 травня 2023 року № 256 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України»,
(зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 червня 2023 року за
№ 1105/40161, набирав чинності з 01.08.2023), графи 2 - 4 таблиці 1 Додатку 2  «Довідки про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найбільш давнім звітним (податковим) періодом.

Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21 платники податку, які відповідно до статті 200 Кодексу мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації, зокрема (Д3) Додаток 3.

Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України здійснюється в таблиці 2 (Д3) Додатка 3 до декларації. В таблиці зазначення індивідуального податкового номера контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення доцільно здійснювати, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

Кодексом та Порядком № 21 не встановлено особливостей та хронології відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в (Д3) Додатку 3  до податкової декларації з ПДВ. Застосовування саме такого принципу хронології в (Д3) Додатку 3  до податкової декларації з ПДВ не є обов’язковим та має рекомендаційний характер, відповідно платник податку при заповненні (Д3) Додатка 3 до декларації має право самостійно визначати послідовність відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум.

Поряд з цим, кожне підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства (стаття 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі – Закон № 996-XIV).

Облікова політика підприємства – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

При цьому облікова політика підприємства встановлюється розпорядчим документом про облікову політику відповідно до якого встановлюються, зокрема принципи методи і процедури, які використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності.

Фінансова звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (частина перша статті 9 Закону № 996-XIV).

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 розділу  ІІ Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підстав первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу  ІІ Кодексу.

При цьому платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу ІІІ наказу № 21).

Враховуючи викладене вище, кожне підприємство відповідно до розпорядчого документа визначає за яким методом буде здійснюватись ведення облікової політики підприємства, наслідком чого буде хронологія  відображення від’ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в (Д3)Додатку 3. 

Разом з тим повідомляємо, що висновки з питань практичного використання норм податкового законодавства надаються контролюючим органом на звернення Товариства виходячи із суті питань, порушених у такому зверненні. При підготовці відповіді на звернення платника податку не здійснюється аналіз операцій платника, не проводиться оцінка правильності розуміння платником податку тих чи інших норм податкового законодавства, а також правомірності відображення окремих операцій в податковому обліку платника податку (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочної роботи).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу  ІІ Кодексу.