Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.03.2024 р. № 1202/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90). …

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2023 року № 256 затвердженоПорядок реалізації експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем та засобів радіоелектронної боротьби вітчизняного виробництва (далі – Постанова № 256).

Платником планується укладення договору з підприємством, яке здійснює виробництво безпілотних систем (виконавець державного контракту). Цим підприємством, у свою чергу, укладений державний контракт з державним замовником на таке виробництво ….

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи є датою виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість за операціями поставки фізичною особою – підприємцем товару підприємству, яке буде здійснювати перерахування коштів з рахунку, відкритому в органах Казначейства, дата отримання таких коштів? У призначенні платежу підприємство буде зазначати реквізити укладеного державногоконтракту, посилання на Постанову № 256 та реквізити рахунку для підприємницької діяльності.

2. Чи потрібно передбачати якісь додаткові умови у договорі, який буде укладений між фізичною особою – підприємцем та покупцем – підприємством, яке буде здійснювати перерахування коштів з рахунку, відкритому в органах Казначейства?

Щодо першого питання

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).

Відповідно до частини першої ст. 2 розділу I БКУ:

бюджетні кошти (кошти бюджету) – це належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету;

розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я та здійснення витрат бюджет;

одержувач бюджетних коштів – суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань (частина шоста ст. 22 БКУ).

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання, зокрема, товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаженнятоварів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису (п. 187.1 ст. 187 Кодексу).

Разом з цим п. 187.7 ст. 187 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Враховуючи викладене, якщо оплата фізичній особі – підприємцю за постачання запчастин здійснюватиметься одержувачами та/або розпорядниками за рахунок бюджетних коштів (коштів, які перераховуються з відповідного рахунку, відкритого в органах Державної казначейської служби України) та за умови, що такі кошти отримувалися одержувачами та/або розпорядниками не в рахунок компенсації (оплати) вартості поставлених ними товарів/послуг, то у фізичної особи – підприємця дата виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість має визначатися відповідно до п. 187.7 ст. 187 розділу V Кодексу (на дату перерахування бюджетних коштів на банківський рахунок фізичної особи – підприємця).

Якщо оплата фізичній особі – підприємцю за постачання запчастин здійснюватиметься замовником за рахунок власних коштів, дата виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість має визначатися фізичною особою – підприємцем за загальновстановленими правилами відповідно до п. 187.1 ст. 187 розділу V Кодексу (на дату першої події).

Щодо другого питання

Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що, зокрема, реалізує державну правову політику і відповідно до покладених на нього завдань надає роз’яснення та організовує розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Міністерства юстиції України, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, питання щодо необхідності передбачати якісь додаткові умови у договорі, який буде укладений між фізичною особою – підприємцем та покупцем – підприємством, яке буде здійснювати перерахування коштів з рахунку, відкритому в органах Казначейства, не належить до компетенції ДПС.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.