Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.03.2024 р. № 1241/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо контрольованих іноземних компаній (далі – КІК) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань практичного застосування окремих положень податкового законодавства щодо контрольованих іноземних компаній, зокрема:

Чи зобов’язані контролюючі особи включати до звіту про КІК за 2022 та 2023 роки іноземних юридичних осіб чи утворень без статусу юридичних осіб, які протягом відповідного року визнавались КІК, однак станом на 31 грудня відповідного року вже не визнаються такими з огляду на те, що контролююча особа відчужила частку в іноземній юридичній особі (повністю або частково) або припинила здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою чи ліквідувала або відчужила майнові права на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, що призвело до втрати визнання такої юридичної особи контролюючою особою?
Чи має визнаватися КІК траст, який створений на підставі правочину (trustdeed, що укладений із фізичною особою – номінальним власником), якщо такий траст не здійснює фінансових операцій ні з довірителем трасту, ні з компанією, яка передана у траст, але при цьому виключення для засновників трасту, що передбачені підпунктом 39².1.5.1 підпункту 39².1.5 пункту 39².1 статті 39² розділу IКодексу не застосовуються?

Якщо відповіді «Так», то яким чином потрібно подавати звіт про траст як КІК, якщо за національним законодавством юрисдикцій трасту відсутній обов’язок складання фінансової звітності для такого трасту (що укладений на підставі правочину з фізичною особою)?

У яких випадках іноземне утворення без статусу юридичної особи може прирівнюватися до КІКвідповідно до абзацу третьому підпункту 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу (тобто визнаватися КІК саме по собі)?
Чи застосовуються правила визначення частки володіння у іноземній юридичній особі, які наведені у підпунктах 39².1.2 –39².1.5 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу, для визначення того, чи може іноземне утворення без статусу юридичної особи визнаватись КІК?
Чи застосовується до іноземних утворень без статусу юридичної особи лише ті критерії наявності фактичного контролю, які зазначені у абзаці вісім підпункту 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу, для цілей визначення іноземних утворень без статусу юридичної особи як КІК?
Якщо фізична чи юридична особа – резидент України володіють часткою у КІК через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резидентові України, чи потрібно формально визнавати частку володіння такої юридичної особи – резидента України у КІК чи встановлювати наявність здійснення такою юридичною особою – резидентом України фактичного контролю над КІК згідно з правилами підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу для того, щоб покласти на неї обов’язок оподаткування скоригованого прибутку КІК у порядку, передбаченому абзацом шість підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу?
Якщо юридична особа – резидент України володіють часткою у КІК через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резидентові України, як слід покласти зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК на таку юридичну особу – резидента України у порядку, передбаченому абзацом шість підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу? Тобто чи потрібне повне документальне оформлення для цього?
Чи може юридична особа – резидент України, яка визнається контролюючою особою на підставі того, що вона здійснює фактичний контроль над КІК, покласти на підконтрольну юридичну особу – резидента України зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК у порядку, передбаченому абзацом шість підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу?
Якщо на юридичну особу – резидента України покладено зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК у порядку, передбаченому абзацом шість підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу чи зобов’язана така юридична особа – резидент України подавати Звіт про КІК та повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) ?
Чи достатньо підпису директора КІК на копії фінансової звітності КІК для того, щоб така копія вважалась завірена належним чином у порядку, передбаченому абзацом другим підпункту 39².5.2 пункту 39².5 статті 39²розділу I Кодексу?
Чи потрібно накласти електронний підпис контролюючої особи або ж проставити контролюючою особою надпису «з оригіналом згідно» на копії фінансової звітності КІК для того, щоб така копія вважалась завірена належним чином у порядку, передбаченому абзацом другим підпункту 39².5.2 пункту 39².5 статті 39²розділу I Кодексу ?

Відповідно до абзацу п’ятого пункту 52.1 статті 52розділу ІІ Кодексу звернення платника податків має містити, зокрема зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин).

Звернення платника податків не містить фактичні конкретні обставини на підставі яких можна надати консультацію з питань практичного застосування норм статті 39²розділу IКодексу у зв’язку з чим відповіді на запитання є загальними нормами податкового законодавства, що регулюють питання щодо КІК.

Щодо питання 1

Відповідно до підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39²розділу I Кодексу з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Пунктом 39².5 статті 39²розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК. Зокрема, підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39²розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Згідно з підпунктом 39².5.4 пункту 39².5 статті 39²розділу I Кодексу у разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» - «в» підпункту 39².5.3 цього пункту.

Контролююча особа зобов’язана подати повний звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Згідно з підпунктом 39².2.2 пункту 39².2 статті 39²розділу I Кодексуоб’єктом оподаткування для податку на прибуток підприємств контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така юридична особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею. Зазначена частина прибутку КІК за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розділом III цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.7 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є зокрема скоригований прибуток КІК, визначений відповідно до статті 39² розділу I Кодексу.

Водночас, пунктом 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року –звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про КІК за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної Декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Враховуючи викладене, платник податків зобов’язаний подати за 2022 рік та за 2023 рік належним чином заповнені Звіти про КІК, зокрема, по тих КІК, по якимстаном на 31 грудня відповідного року контролююча особа відчужила частку в іноземній юридичній особі (повністю або частково) або припинила здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою чи ліквідувала або відчужила майнові права на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Щодо питань 2, 3

Підпунктом 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу встановлено, що КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи –резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Юридичною особою може визнаватися корпоративне утворення (об’єднання) або організація, наділена правом володіти активами, мати права та обов’язки та здійснювати діяльність від власного імені та незалежно від засновників, учасників або форми власності. Наявність у КІК статусу юридичної особи визнається відповідно до законодавства її реєстрації.

У випадках, передбачених цією статтею, до КІК може прирівнюватися іноземне утворення без статусу юридичної особи.

Утворенням без статусу юридичної особи визнається утворення, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, яке відповідно до законодавства та/або документів, що регулюють її діяльність (особистого закону), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів.

Утворення без статусу юридичної особи можуть включати, зокрема, але не виключно, партнерства, трасти, фонди, інші установи та організації, створені на підставі правочину або закону іноземної держави (території). До утворень без статусу юридичної особи прирівнюються особи –нерезиденти, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, які відповідно до особистого закону не є юридичними особами.

Згідно з підпунктом 39².1.5.1підпункту 39².1.5 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексузасновник трасту, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка в юридичній особі, не вважається таким, що володіє цією часткою, якщо додержуються одночасно такі умови:

а) така особа не має права надавати прямо або опосередковано розпорядження про виплату на її користь прибутку або доходу такого утворення без статусу юридичної особи;

б) така особа не має права розпоряджатися прямо або опосередковано прибутком або доходом такого утворення без статусу юридичної особи;

в) така особа не має права на повернення їй майна, що входить до складу активів утворення без статусу юридичної особи (майно передано на умовах безвідкличності). Умова, встановлена цим підпунктом, вважається виконаною, якщо засновник такого утворення без статусу юридичної особи не має права на повернення майна, що входить до активів такого утворення, як протягом існування такого утворення, так і у разі його ліквідації (припинення);

г) така особа, діючи окремо або спільно з іншими бенефіціарами чи вигодонабувачами такого утворення без статусу юридичної особи, не має права припинення такого утворення без статусу юридичної особи, зокрема, але не виключно шляхом ліквідації, розірвання договору трастового управління;

ґ) така особа не здійснює фактичний контроль над утворенням без статусу юридичної особи, у розумінні, передбаченому підпунктом 39².1.6 пункту 39².1 цієї статті.

Враховуючи викладене, якщо не додержуються умови, визначені у підпункті 39².1.5.1 підпункту 39².1.5 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу, траст визнається КІК.

Відповідно до підпункту 39².2.1 пункту 39².2 статті 39² розділу I Кодексу платником податку щодо прибутку КІК є контролююча особа.

Підпунктом 39².3.1 пункту 39².3 статті 39² розділу I Кодексу встановлено, що скоригованим прибутком КІК визнається прибуток КІК до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються КІК, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції.

У разі якщо згідно із законодавством іноземної юрисдикції податкового резидентства КІК не передбачено обов’язку складання фінансової звітності, контролююча особа повинна забезпечити складання фінансової звітності КІК відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

Враховуючивимоги абзацу четвертого підпункту 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу іноземне утворення без статусу юридичної особи може прирівнюватися до КІК, якщо вономає право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів.

Щодо питань 4, 5

Згідно з підпунктом 39².1.2пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексуз урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа –резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб –резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у КІК реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі –резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК.

Підпунктом 39².1.3пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу встановлено, щопід часткою в іноземній юридичній особі розуміються корпоративні права, права в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі, чи будь-які інші аналогічні права та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:

а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі), та/або

б) на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

в) блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

г) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.

У разі якщо відповідно до належного фізичній особі розміру частки обсяги прав, передбачені підпунктами «а» -«в» цього підпункту, є різними, для цілей цього Кодексу приймається найбільше значення такої частки.

Відповідно до підпункту 39².1.4пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексудля цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:

належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;

належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.

Розмір частки опосередкованого володіння розраховується:

у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіють частками одна в іншій, - шляхом множення часток;

у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, які володіють частками одна в іншій, - шляхом підсумовування часток у кожному такому ланцюгу.

При цьому для цілей розрахунку опосередкованого володіння, у разі якщо особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50 відсотків (через один або кілька ланцюгів) над юридичною особою у ланцюгу, вважається, що фізична особа володіє часткою в такій юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

У разі якщо особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається, що така особа володіє часткою в наступній юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі:

володіння на підставі права власності, абоякщо право власності на відповідну частку юридично належить іншим особам, які діють в інтересах такої особи.

Підпунктом 39².1.5пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу визначено, щоособа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі, якщо така особа є засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка, або учасником (партнером з повною або обмеженою відповідальністю) партнерства, до активів якого входить частка в юридичній особі.

Отже, Кодексом не передбачено визначення частки володіння у іноземній юридичній особі, які наведені у підпунктах 39².1.2 - 39².1.5 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу, для іноземних утвореннь без статусу юридичної особи з метою визнання їх КІК.

Щодо питань 6-9

Підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39²розділу I Кодексу визначено, що з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб –резидентів України та/або юридичних осіб –резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України –пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Підпунктом 39².1.6 пункту 39².1 статті розділу I 39² Кодексу визначено, що особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей статті 39²розділу I Кодексу фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Положення підпункту 39².1.6 пункту 39².1 статті 39²розділу I Кодексу не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

Враховуючи викладене, якщо юридична особа –резидент України, яка окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою, така особа вважається контролюючою особою.

Згідно з підпунктом 39².2.1 пункту 39².2 статті 39²розділу I Кодексуплатником податку щодо прибутку КІК є контролююча особа.

Якщо одна фізична або юридична особа володіє часткою або контролює частку в розмірі 25 і більше відсотків у КІК спільно з іншими фізичними та/або юридичними особами, та при цьому жодна з осіб самостійно не визначить себе контролюючою особою щодо такої частки у повному розмірі, вважається, що всі зазначені особи є контролюючими особами для КІК у рівних частках (незалежно від того, чи досягає розмір частки кожного з них 25 відсотків).

Підпунктом 39².2.3пункту 39².2 статті 39² розділу I Кодексу встановлено, що скоригований прибуток КІК, який було включено до об’єкта оподаткування однієї контролюючої особи в порядку, передбаченому Кодексом, не може бути повторно включено до об’єкта оподаткування іншої контролюючої особи або контролюючих осіб.

Відповідно до підпункту 39².3.5 пункту 39².3 статті 39² розділу I Кодексуконтролююча особа самостійно здійснює розрахунок скоригованого прибутку кожної КІК на підставі фінансової звітності КІК із застосуванням особливостей, встановлених підпунктом 39².3.2 цього пункту, та визначає частку скоригованого прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, пропорційно частці у цій КІК, якою вона володіє.

Кодексом не передбачено документальне оформлення покладення зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК на підконтрольну юридичну особу – резидента України.

Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим.

Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік"
на сайті або по телефону (044) 495-20-60

Приєднуйтесь до нас у соцмережах:

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.03.2024 р. № 1241/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК