Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.03.2024 р. № 1111/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо декларування мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) за землі, які відносяться до несільськогосподарських угідьта, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням Товариство є платником єдиного податку четвертої групи, має основнийвид діяльності: 01.11 – вирощування зерновихкультур, бобових культур і насіння бобових культур.

Товариство в своїй діяльності використовує орендовані земельні ділянки, зокрема,земельні ділянки з категорією земель – землі сільськогосподарського призначення,які мають цільове призначення:01.13 - для іншого сільськогосподарського призначення, 01.01 – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру зазначені земельні ділянкивідносяться до несільськогосподарських угідь категорії земель сільськогосподарського призначення.

Товариство, посилаючись на норми Кодексу, просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: чи є об’єктом оподаткування з МПЗ вищезазначені земельні ділянки, що відносяться до несільськогосподарських угідь категорії земель сільськогосподарського призначення?

 

Щодо зазначеного питання

Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 297¹ Кодексу.

Платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік (абзац перший п. 297¹.1 ст. 297¹ Кодексу).

Згідно з частиною першою ст. 22 Земельного кодексу України (далі – Земельного кодексу), землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Частиною другою ст. 22 Земельного кодексу встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об'єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Також пп. 14.1.233 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що сільськогосподарські угіддя - це рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.

Питання реєстрації та статусу земельної ділянки регулюється положеннями Земельного кодексу, а питання оподаткування земельних ділянок регулюються Кодексом.

Відповідно до пп.14.1.76 п.14.1 ст.14 Кодексу визначено, що землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Класифікація земель за угіддями наведена в Переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (далі – КВЗУ), наведеному в додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженому постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051.

Тобто, щоб визначити вид сільськогосподарського угіддя для МПЗ, платникам податків потрібно користуватися КВЗУ. МПЗ визначається саме для сільгоспугідь, які відносяться до таких підгруп, як рілля (код КВЗУ 001.00), багаторічні насадження (код КВЗУ 002.03), сіножаті (код КВЗУ 002.01), пасовища (код КВЗУ 002.02) та перелоги (код КВЗУ 001.02).

Відповідно до пп. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

Зокрема, п. 38¹.2 ст. 38¹ Кодексу визначено, що МПЗ не визначається для:

земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

земель запасу;

невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Враховуючи вищевикладене, при визначені МПЗ платнику єдиного податку слід керуватися даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майна, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

При цьому, щодо класифікації земель за угіддями слід звернутися до Державного земельного кадастру.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).