Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.03.2024 р. № 1247/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула зверненнящодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, Товариство для своїх працівників, а також членів їх сімей, укладає на їхню користь договір добровільного медичного страхування, виступаючи у якості страхувальника.

Згідно з умовами договору, у разі настання страхового випадку страхова виплата здійснюється не лише лікувальним та іншим закладам охорони здоров’я, але й безпосередньо застрахованим особам (працівникам) при пред’явленні ними підтверджуючих документів із закладів охорони здоров’я в обумовлений договором страхування строк у відповідності договору страхування, укладеного Товариством. Страхові внески (платежі) за договором Товариство здійснюватиме на користь страхової компанії щоквартально. Договір укладається на один рік.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи підпадає такий договір добровільного медичного страхування, укладений Товариством зі страховою компанією, під визначення договору добровільного медичного страхування, наведеного у п.п. 14.1.52¹п. 14.1 ст. 14 Кодексу, і чи розповсюджується на такий договір обов’язок щодо застосування пільги по податку на доходи фізичних осіб, що передбачена п.п. 164.2.16
п. 164.2 ст. 164 Кодексу?

2. Якщо договір добровільного медичного страхування буде містити положення щодо компенсації застрахованій особі (працівнику підприємства) власних коштів, витрачених на лікування, то в місяцях сплати страхових внесків пільга з податку на доходи фізичних осіб, що передбачена п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, має не застосовуватися до доходу всіх застрахованих працівників компанії чи тільки до доходу працівників, які фактично отримають таку компенсацію від страхової компанії?

3. Якщо після сплати в квітні 2024 року страхового внеску в розмірі ¼ річної суми було застосовано право на пільгу зі сплати податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу
в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати працівників підприємства,
з одним із працівників підприємства в травні-червні закінчуються трудові відносини до кінцевої дати строку дії договору добровільного медичного страхування. Яким чином має бути нарахований та сплачений податок на доходи фізичних осіб у такого працівника при остаточному розрахунку в місяці звільнення з урахуванням того, що за попередні квартали строку дії договору, також було застосовано право на пільгу зі сплати податку на доходи фізичних осіб?

4. Якщо оплата страхового платежу по договору страхування здійснюється чотирма рівними частинами поквартально, як вірно порівнювати 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику Товариства в місяці сплати:
з 1/3 суми страхового платежу чи повної суми страхового платежу для визначення загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника з урахуванням пільги по податку на доходи фізичних осіб, що передбачена п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу?

5. Якщо в місяці сплати страхового внеску в сумі 5000 грн, 30 відсотків нарахованої заробітної плати працівнику Товариства є меншим за цей розмір і складає 4000 грн, то до загального (місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника Товариства необхідно включити всю суму страхового платежу (5000 грн) чи тільки різницю (1000 гривень)?

6. Враховуючи, що на початок місяця неможливо достовірно визначити місячний дохід застрахованих працівників в цьому періоді, який має бути порядок сплати та відповідно перерахунку податку на доходи фізичних осіб та військового збору (які мають бути сплачені протягом трьох днів після сплати страхових внесків) у разі, якщо за підсумками відповідного періоду, в якому сплачені страхові внески, 30 відсотків нарахованої заробітної плати працівників буде більше за розмір страхового платежу?

Відносини у сфері страхування регулює Закон України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування» (далі – Закон № 1909), відповідно до ст. 1 якого страхувальник – це особа, яка уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства.

Згідно з частиною першою ст. 89 Закону № 1909 страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.

У договорі страхування обов’язково зазначаються з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою цієї статті, зокрема, строк дії договору страхування, порядок вступу його в дію, період (періоди) страхування, територія дії договору страхування (частина друга ст. 89  Закону № 1909).

Відповідно доп.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14Кодексу договір добровільного медичного страхування – договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем–резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику (п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить
18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військового збору
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу тап.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу
за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення»Кодексу.

Враховуючи зазначене, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування працівників, сплачених роботодавцем – резидентом, яка не перевищує
30 відсотків нарахованої заробітної плати протягом звітного податкового місяця.

Разом з тим, якщо сума страхових платежів (страхових внесків)
за договорами добровільного медичного страхування працівників, сплачених роботодавцем – резидентом, перевищує вказаний розмір, то дохід у вигляді суми такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків і оподатковується податком
на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Крім того, при розрахунку 30 відсотків граничної межі використовується заробітна плата, нарахована працівнику за місяць, у якому було фактично сплачено страховий платіж. При сплаті страхових внесків авансом за півроку/рік (інший період), порівняння здійснюється всієї суми авансового внеску із сумою заробітної плати, яка нарахована тільки у місяці такої сплати.

Також слід зазначити, що для застосування п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу договір добровільного медичного страхування повинен відповідати вимогам, передбаченим п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу.Тобто, якщо договір добровільного медичного страхування не відповідає вимогам, зазначених у п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то уся сума страхових внесків, яка сплачуються юридичною особою (роботодавцем) на користь своїх працівників включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Відповідно до п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Таким чином, якщо договір добровільного медичного страхування достроково розривається у зв’язку зі звільненням застрахованої особи (працівника), то юридична особа як роботодавець (страхувальник) має право провести перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за
будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.