Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФIС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКIВ ДФС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.06.2017 р. № 644/ІПК/28-10-01-03-11



Порядок виплати дивідендів та обмеження на виплату дивідендів визначено статтями 30-31 гл. VI Закону України від 17.09.2008 № 514-VI «Про акціонерні товариства».

Згідно з пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі -Кодекс) дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Підпунктом 57.1-1.1 п. 57.1 ст. 57 Кодексу встановлено, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток -емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290, встановлено, що дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Дивіденди розраховуються виходячи з прибутку, визначеного за правилами бухгалтерського обліку.

Разом з тим, Кодекс не визначає заборон для виплати дивідендів за 2016 рік при наявності непокритого збитку за минулі роки.