Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.03.2024 р. № 1275/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба Українирозглянула звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодоперерахування амортизації та залишкової вартості під час продажу транспортного засобу при застосуванні методу прискореної амортизації та, керуючись ст. 52Податкового кодексу України (далі – Кодекс)в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні,у грудні 2021 року підприємством – платником податку на прибуток, який здійснює коригування фінансового результату до оподаткування на різниці відповідно розділу III Кодексу, було придбано та введено в експлуатацію новий легковий автомобіль. Згідно п. 43¹ підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу встановлено термін корисного використання 2 роки за методом прискореної амортизації в податковому та бухгалтерському обліку.

ТОВ була нарахована первісна вартість автомобіля, ліквідаційна вартість та амортизація за період експлуатації автомобіля. У вересні 2023 року ТОВ змушене було реалізувати даний транспортний засіб.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

як відобразити перерахунок амортизації та залишкової вартості під час вибуття об’єкта основних засобів (після продажу автомобіля) у додатку PI до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (зі змінами та доповненнями)?

Відповідно до п. 43¹  підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

четвертої групи (машини та обладнання) та п'ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

третьої групи (передавальні пристрої) та дев'ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п'ять років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов'язаний:

збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

При застосуванні положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

Отже, у разі продажу основного засобу до закінчення періоду нарахування прискореної амортизації, починаючи з дати введення основного засобу (легкового автомобіля) в експлуатацію, ТОВ - платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся продаж такогоосновного засобу зобов'язаний:

збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у п. 43¹  підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу з відображенням у рядку 4.1.17.1 додатка PI до рядка 03 PI Декларації;

зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди з відображенням у рядку 4.2.16.1 додатка PI до рядка 03 PI Декларації.

При застосуванні положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

Крім того зазначаємо, що відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

Отже, у разі припинення застосування методу прискореної амортизації у зв’язку з продажем основного засобу (легкового автомобіля), який був призначений для використання в господарській діяльності платника податку, ТОВ  збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 1.1.2 додатка PI до рядка 03 PI Декларації)  та зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу (рядок 1.2.2 додатка PI до рядка 03 PI Декларації).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).