Головне управління ДПС у Чернівецькій області на звернення Установи щодо плати за землю (далі – Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Установа поінформувала, що є балансоутримувачем державного майна (нежитлові приміщення, далі – Об’єкти) в адміністративній будівлі. Згідно зі Статутом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, Установа володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за нею на праві господарського відання.
Земельна ділянка під Об’єктами не надавалась Установі у власність, користування чи оренду (далі – Ділянка).
Установа без надання інформації щодо вжитих заходів стосовно оформлення землевпорядної документації на Ділянку, посилаючись на норми чинного законодавства, запитує про наявність обов’язку із справляння Плати за Ділянку.
Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею у двох формах – земельного податку, який справляється власниками та постійними користувачами земельних ділянок та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (пп. 14.1.72 та 14.1. 147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).
Відповідно ст. 125 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Порядок набуття прав власності або користування земельними ділянками, на яких розміщені об’єкти нерухомості (крім багатоквартирних будинків), право власності на які набули окремі суб’єкти цивільних відносин врегульовано ст. 120 Земельного кодексу і, зокрема, передбачає виконання, за необхідності процедур формування земельної ділянки як об’єкту цивільних відносин, механізми захисту власників об’єктів нерухомості від бездіяльності органів місцевого самоврядування щодо формування правовідносин на земельні ділянки.
Разом з цим, відповідно до положень частини сьомої ст. 120 Земельного кодексу документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт.
З огляду на те, що Установа користується Об’єктами на праві господарського відання, то з моменту оформлення права власності (постійного користування) на Ділянку під Об’єктами у Установи виникатимуть підстави щодо справляння земельного податку за Ділянку.
Водночас враховуючи те, що контроль за дотриманням земельного законодавства належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Установі доцільно звернутися до органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, має право передавати у власність або користування Ділянку, з питання прискорення процесу оформлення відповідного права користування Ділянкою, а також з пропозицією про укладання цивільно-правових угод користування Ділянкою під такими Об’єктами.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |