Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.03.2024 р. № 1279/ІПК/99-00-04-03-01 ІПК

Державна податкова служба України на звернення Підприємства щодо нарахування та сплати мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) на землі сільськогосподарського призначення, що розташовані на території  можливих бойових дій при наявності пільги по сплаті земельного податку за 2023 рік,керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Підприємство повідомило, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у його власності знаходяться на прикордонній  з російською федерацією території,на частині цієї землі є фортифікаційні споруди, інша частина знаходиться під обстрілами. Органом місцевого самоврядування надано 100% пільгу зі сплати земельного  податку.

Платник податків просить надати індивідуальну  податкову  консультацію з наступного питання:

Чи потрібно Підприємству нараховувати та сплачувати МПЗ за2023 рік?

Відповідно до п.п. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38¹.1.4  п. 38¹.1ст. 38¹ Кодексу).

Розрахунок МПЗ щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена та не проведена, обчислюється за формулами встановленими  п.п. 38¹.1.1, 38¹.1.2  п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу.

Згідно з п. 38¹.2  ст. 38¹ Кодексу МПЗ не визначається для:

земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

земель запасу;

невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим цього пункту, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38¹.2 ст. 38¹ Кодексу, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2023 року (абз. 6 п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу).

Положеннями п. 69.15 п. 69  підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу, визначено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на  територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;

з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – Перелік).

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до особливостей справляння земельного податку, передбачених пп. 283.1.2, 283.1.9 п. 283.1 та п. 283.2 ст. 283, ст. 283¹Кодексу, за земельні ділянки, що перебувають у консервації, земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами та земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному Кодексом, не нараховується та не сплачується земельний податок.

Ненарахування земельного податку за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, здійснюється протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

У разі подання платником податків до контролюючого органу рішення відповідного органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, інформація про які відсутня у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування земельного податку до отримання контролюючим органом відповідних даних з Державного земельного кадастру здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податків (п. 283¹.3 ст. 283¹ Кодексу).

Додатково повідомляємо, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, пп. 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 Кодексу та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (п.п. 69.34 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу).

Тобто, у період дії воєнного стану на території України сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право приймати рішення або вносити зміни до рішень щодо зменшення розміру ставок зокрема, земельного податку, які набувають чинності з дати їх оприлюднення або з дати, встановленої у рішенні (якщо така дата визначена пізніше, ніж дата оприлюднення).

Згідно Переліку територій, у редакції Наказу № 309, територія Новгород-Сіверської міської територіальної громади (UA74060030000026607) з 22.06.2022 та станом на сьогодні визначена як територія можливих бойових дій.

Рішенням одинадцятої Новгород-сіверської міської ради з 01.01.2022 року Підприємству відповідно  до п. 284.1 ст. 284 Кодексу була надана  пільга зі сплати земельного податку у розмірі 100,0 %, на підставі якого за січень-грудень 2023 року земельний податок не нараховувався та не сплачувався.

Враховуючи вищевикладене, норми Кодексу не містять положень щодо звільнення Підприємства від обов’язку визначення МПЗ у зв’язку з розташуванням об’єктів оподаткування на територіях, що включені до підрозділу1 «Території можливих бойових дій» розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» та наявністю пільги зі сплати земельного податку у розмірі 100,0 %, наданої відповідно до п. 284.1 ст. 284 Кодексу.

Таким чином у Підприємства виникає обов’язок щодо нарахування та сплати МПЗ за 2023 рік.

Поряд з тим, Підприємство має право на застосування податкових пільг зі сплати за землю, передбачених ст. 283 Кодексу, які в свою чергу можуть бути підставою для не сплати МПЗ відповідно до вимог абз.  сьомого п. 38¹.2 ст. 38¹Кодексу.

Враховуючи зазначене, Підприємству доцільно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування про визнання земельної ділянки непридатною для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами або про встановлення пільги щодо сплати земельного податку на відповідній території.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).