X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.03.2024 р. № 1301/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК

Державна податкова  служба України за результатами розгляду звернення  фізичної особи-підприємця … (далі – Підприємець) від … (вх. ДПС № … від …) про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до запиту, Підприємець є платником єдиного податку ІІ групи, планує вести господарську діяльність з придбання та реалізації певної групи товарів.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари Підприємець звернувся до податкового органу із питаннями:

1) Чи є наступні товари: пристрій зарядний (УКТЗЕД 85044055000), компресор автомобільний (УКТЗЕД 8414802298), електробензонасос (УКТЗЕД 8413308000), кавоварки та чайники побутові (УКТЗЕД 8516710000), конвекційні обігрівачі (УКТЗЕД 8516295000) технічно складними побутовими товарами, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО відповідно)?

2) Чи потрібно вести облік товарних запасів по наступним товарам: пристрій зарядний (УКТЗЕД 85044055000), компресор автомобільний (УКТЗЕД 8414802298), електробензонасос (УКТЗЕД 8413308000), кавоварки та чайники побутові (УКТЗЕД 8516710000), конвекційні обігрівачі (УКТЗЕД 8516295000)?       

Звертаємо увагу Підприємця, що відповідно до висновків зроблених Верховним судом у постанові від 27 вересня 2023 року у справі № 820/8/18 індивідуальна податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз'яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування. Метою податкової консультації є викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування. Податкова консультація обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Зі змісту приведеного вище правового регулювання слідує, що зазначеним вимогам, що висуваються до податкового органу в частині форми і змісту індивідуальної податкової консультації, кореспондує обов’язок платника податків у зверненні про надання такої консультації чітко визначити конкретні норми, щодо застосування яких особа просить надати роз’яснення, а також викласти усі фактичні обставини, з приводу застосування у яких цих норм в особи виникли питання. Лише виконання сукупності наведених вимог зумовлює виникнення у контролюючого органу обов’язку надати податкову консультацію. При цьому податковий орган зобов’язаний викласти висновок щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства лише в окреслених платником податків у запиті межах, тобто, щодо вказаних ним норм та в розрізі приведених ним фактичних обставин їх застосування.

Водночас, у зверненні Підприємцем зазначено, що практична необхідність отримання податкової консультації пов’язана зі складністю застосування Кодексу та низки нормативно-правових актів, та полягає в необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків, під час ведення господарської діяльності з придбання та реалізації певних груп товарів, їх обліку, водночас не наведено жодних незрозумілих норм законодавства щодо яких виникли питання.

Щодо питання 1

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі.

Преамбулою Закону № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Починаючи із 01.01.2022, вичерпали свою дію пільги щодо незастосування РРО/ПРРО, а тому суб’єкти господарювання (крім платників єдиного податку першої групи) при здійснені розрахунків зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.

Відповідно до вимог статті 3 Закону № 265, суб’єкти господарювання при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через РРО/ПРРО та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Таким чином, як відповідь на питання 1 повідомляємо, що обов’язок застосування РРО/ПРРО виникає у Підприємця не залежно від наявності чи відсутності технічно складних побутових товарів у загальному асортименті товарів, які реалізуються.

Щодо питання 2

        Статтею 1 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі – Закон № 1023) визначено, що технічно складні побутові товари – непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

        Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 16.03.2017 № 231 (далі – Перелік № 231).

        Таким чином, наявність чи відсутність технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні потрібно визначати за допомогою та у відповідності до Переліку № 231.

Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), не зобов’язані вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації та підтверджувати походження товарів документами.

Наведений висновок ґрунтується на аналізі вимог Кодексу та пункту 12 статті 3 Закону № 265.

Враховуючи зазначене вище, та як відповідь на питання 2 повідомляємо, що зазначені у зверненні товари з вказаними конкретними кодами згідно з УКТЗЕД відсутні в Переліку № 231, тому, у разі продажу виключно цих товарів у Підприємця відсутній обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Водночас, у разі провадження діяльності з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту Підприємець зобов’язаний вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації щодо всього асортименту товару, що знаходиться в реалізації, а не лише технічно складних побутових товарів.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.