Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.03.2024 р. № 1302/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо відображення в податковій декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) результатів документальної перевірки, якщо контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) за формою «В4», та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні,на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки платника податку з питань правомірності визначення сум від’ємного значення з податку на додану вартість задекларованого відповідно до декларації за липень 2023 року, контролюючим органом було прийнятоППР за формою «В4».

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку відображення результатів перевірки у декларації.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підстави для проведення документальних позапланових перевірок визначені пунктом 78.1 статті 78 Кодексу.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V Кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 Кодексу (пункт 78.8 статті 78 Кодексу).

У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов’язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені Кодексом (пункт 86.1 статті 86 Кодексу).

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Кодексу ППР приймається в порядку, передбаченому статтею 58 Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Кодексу, поданих у порядку, встановленому статтею 86 Кодексу, ППР приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 статті 86 Кодексу.

Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків ППР за формою «В4», відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254,із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1204), якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V Кодексу (пункт 58.1 статті 58 Кодексу).

Підстави та порядок відкликання ППР регламентуються Кодексом та Порядком № 1204.

ППР вважається відкликаним, зокрема, якщо:

контролюючий орган скасовує раніше прийняте ППР – з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого ППР (підпункт 1 пункту 1 та пункт 2 розділу V Порядку № 1204);

рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується ППР контролюючого органу – у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (підпункт 3 пункту 1 та пункт 4 розділу V Порядку № 1204).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (пункт 56.2 статті 56 Кодексу).

Абзацом першим пункту 56.3 статті 56 Кодексу визначено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків ППР або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 статті 56 Кодексу, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у ППР (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження(пункт 56.15 статті 56 Кодексу).

Пунктом 56.17 статті 56 Кодексу визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108¹.2.2 пункту 108¹.2 статті 108¹ Кодексу.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 Кодексу).

Порядок набрання судовим рішенням законної сили визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАСУ).

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, із змінами і доповненнями, сума збільшення/зменшення від’ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження ППР, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 Кодексу, вказується у рядку 16.3 декларації, з обов’язковим заповненням таблиці «* Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» (далі – Таблиця).

Враховуючи вищезазначене, сума, визначена в ППР за формою «В4», відображається зі знаком «-» у рядку 16.3 декларації, з обов’язковим заповненням Таблиці,звітного (податкового) періоду, на який припадає день узгодження такого ППР.

Узгодженим відповідно до статті 56 Кодексу вважається ППР, по якому закінчилась процедура адміністративного оскарження або судове рішення у відповідності до вимог КАСУ набрало законної сили.

Водночас, до дня узгодження ППР, сума, визначена в такій ППР, не підлягає відображенню у декларації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).