Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.03.2024 р. № 1333/ІПК/10-36-24-01

Головне управління ДПС у Київській області розглянуло звернення щодо оподаткування компенсації на харчування членам Добровольчого формування, які не входять до штату підприємства, виплаченої із місцевого бюджету та керуючись статті 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що в розумінні вимог Кодексу є податковим агентом при виплаті грошової компенсації на харчування членам Добровольчого формування територіальної громади, які передбачені Програмою громади.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить  надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. чи є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, як додаткове благо, виплата з місцевого бюджету компенсації на харчування членам Добровольчого формування.

2. чи звільняється податковий агент, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, від обов’язку нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за виплату компенсації на харчування членам Добровольчого формування.

       Пунктом 2 частини 1 статті 1 розділу І Закону України «Про основи національного спротиву» від 16 липня 2021 року №1702-IX (далі – Закон №1702) визначено, що добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони.

       Частиною 2 статті 9 розділу ІІІ Закону №1702 зазначено, що комплектування добровольчих формувань територіальних громад здійснюється на добровільній основі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

       Частиною 1 статті 23 розділу VI Закону №1702 визначено, що фінансування та матеріально - технічне забезпечення національного спротиву здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон №280) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність згідно із законом.

Пунктом 9 частини 1 статті 36 Закону №280 визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі оборонної роботи щодо підготовки і подання відповідним районним/обласним радам пропозицій до цільових місцевих програм підготовки територіальної оборони та підготовки населення України до участі в русі національного спротиву та участь в організації їх виконання.

Пунктом 16 частини 1 статті 43 Закону №280 визначені повноваження районних та обласних рад щодо затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку, підготовки територіальної оборони та населення України до участі в русі національного спротиву відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання.    

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та порядок їх адміністрування регулюються Кодексом.

Абзацом 1 підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що  дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 якого платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені статтею 165 Кодексу.

Так, абзацом 1 підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Кодексу визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, такі доходи сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім'ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України "Про соціальні послуги".

Крім того, підпунктом 1.7 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачено звільнення від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV цього Кодексу та підрозділом 1 цього розділу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 пункту 170.13¹ статті 170 цього Кодексу та пункті 14 підрозділу 1 цього розділу.

Водночас, пунктом 164.1 статті 164 Кодексу визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Разом з тим, згідно з абзацом 1 підпункту «б» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Також, згідно з підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Враховуючи вищезазначене, суми державної допомоги, компенсації, що надається фізичним особам за рахунок місцевого бюджету, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором за умови виконання органом місцевого самоврядування затвердженої, у встановленому порядку, програми соціально-економічного розвитку чи цивільної програми з питань діяльності місцевого самоврядування, в якій передбачено надання такої допомоги, компенсації за рахунок місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямків, умов та кошторисом).

Додатково повідомляємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.