Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.03.2024 р. № 1210/ІПК/26-15-04-05-07

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення                              щодо віднесення до витрат суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у разі списання безнадійної кредиторської заборгованості та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755–VI (із змінами і доповненнями) (далі – Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

 Як зазначено у зверненні, Товариство –платник податку на прибуток на загальних підставах та платник податку на додану вартість. Товариством отримано передоплату від покупця за надання послуг. Відповідно, податкова накладна була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Товариством при отриманні податкової накладної  було сплачено до бюджету суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість (далі – ПЗ). Надання послуг та повернення коштів покупцю за даною передоплатою так і не відбулося, тому після закінчення строку позовної давності кредиторська заборгованість була визнана безнадійною та такою, яка підлягає списанню. Списання заборгованості відбулося поза межами строку позовної давності. Після спливу 1095 днів Товариство не може зменшити свої ПЗ шляхом реєстрації розрахунку коригування.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: «чи має право Товариство суму ПЗ віднести до складу витрат періоду датою списання безнадійної кредиторської заборгованості»?

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємства визначається ним на підставі даних бухгалтерського обліку у порядку, встановленому п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Коригування фінансового результату до оподаткування на суму ПЗ у разі списання безнадійної кредиторської заборгованості Кодексом не передбачено.

Такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, витрати підприємства формуються за правилами бухгалтерського обліку на підставі первинних документів.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону№ 996).

         Отже, з питання віднесення суми ПЗ до складу витрат періоду датою списання безнадійної кредиторської заборгованості доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.