Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.03.2024 р. № 1256/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду  звернення Представництва _______ (далі – Представництво) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств представництв міжнародних неурядових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції  повідомляє.

У зверненні Представництва зазначено, що таке Представництво є відокремленим підрозділом іноземної неурядової організації.

Представництвом було придбано матеріали та обладнання (далі – товари) в межах виконання своєї програмної діяльності, положення та меморандуму щодо співпраці з Державною службою України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС). Зазначені товари до повного укомплектування знаходилися на орендованому складі відповідно до рамкової угоди щодо оренди складського приміщення (далі – Угода). Під час інвентаризації для підготовки документації щодо передання таких товарів органам ДСНС було виявлено нестачу, про що повідомлено постачальнику послуг. На підставі Угоди було виставлено претензію щодо компенсації втрачених товарів шляхом перерахування суми вартості втрачених товарів на розрахунковий рахунок Представництва з подальшою оплатою товарів в тій же кількості та за номенклатурою, що були втрачені. На даний час Представництвом отримано позитивну відповідь на лист-претензію.   

Враховуючи викладене у зверненні Представництва поставлено таке запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

чи може повернення коштів Представництву за втрачені товари стати приводом для визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності Представництва з необхідністю реєстрації відповідного нерезидента платником податку на прибуток підприємств, якщо за умови компенсації вартості втрачених товарів Представництво в межах своєї програмної діяльності та положення про свою діяльність здійснить закупівлю та передачу товарів у сумі отриманого повернення коштів на підставі акту приймання-передачі відповідно до діючого законодавства України?

Відповідно до п. 64.5 ст. 64 Кодексу нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.

Тобто у разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу нерезидента підлягають взяттю на облік в контролюючих органах і відокремлений підрозділ нерезидента, і сам нерезидент.

Підпунктом 133.2.2. п. 133.2 ст. 133 Кодексу встановлено, що до платників податку на прибуток підприємств - нерезидентів віднесено, зокрема, нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інших нерезидентів, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу.

Визначення постійного представництва наведено у п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Так, постійне представництво – це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, на підставі викладеного вище у разі, якщо діяльність нерезидента в Україні здійснюється через відокремлений підрозділ (у тому числі представництво) і така діяльність не пов’язана з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, отриманням доходу та не підпадає під визначення постійного представництва, наведеного у п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то такий нерезидент не є платником податку на прибуток підприємств та не зобов’язаний  подавати декларацію з податку на прибуток підприємства разом з відповідною фінансовою звітністю.

Тож у ситуації згідно із зверненням повернення коштів Представництву за втрачені товари не є приводом для визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності Представництва з необхідністю реєстрації відповідного нерезидента платником податку на прибуток підприємств за умови, що компенсація Представництву вартості втрачених товарів здійснюється в межах програмної діяльності Представництва та положення про діяльність Представництва гуманітарного спрямування, і таке Представництво здійснить закупівлю та передачу товарів у благодійних цілях в сумі отриманого повернення коштів на підставі підтверджуючих документів відповідно до діючого законодавства України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).