Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.03.2024 р. № 1409/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Установи щодо надання індивідуальної податкової консультації з плати за землю(далі – Плата) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Установа поінформувала, що є балансоутримувачем державного майна (нежитлові приміщення, далі – Об’єкти) в багатоквартирному будинку         (далі – Будинок). Згідно зі Статутом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, Установа володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за нею на праві господарського відання.

Будинок розташований на земельні ділянці, яка не надавалась Установі у власність, користування чи оренду (далі – Ділянка). Управління Будинком здійснює ОСББ.

Установа без надання інформації щодо вжитих заходів стосовно оформлення землевпорядної документації на Ділянку, посилаючись на норми чинного законодавства, запитує про наявність обов’язку із справляння Плати за Ділянку.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею (ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)) у двох формах: земельного податку, який справляється власниками та постійними користувачами земельних ділянок та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (пп. 14.1.72 та 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Відповідно ст. 125 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Особливості виникнення права власності у Будинку, правові, організаційні таекономічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників Будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Частинами першою і другою ст. 42 Земельного кодексу встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані Будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, та такі, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у Будинку, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками, або передаються безоплатно у власність, або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (відповідно).

Отже, що стосується особи, яка володіє нерухомим майном у Будинку, то права власності або право користування земельною ділянкою під Будинком та прибудинкової території виникають у всіх співвласників (власників житлових та нежитлових приміщень у Будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим Будинком та прибудинкову територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. Тому, безпосереднім платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під Будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління Будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників Будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на ділянку.

Особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником Плати в розумінні ст. 269 Кодексу до моменту виникнення відповідних прав такої особи на таку земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Кодексу не має обов’язку нараховувати та сплачувати Плату.

З огляду на те, що Установа користується Об’єктами на праві господарського відання, то з моменту оформлення права власності або права користування на Ділянку під Об’єктами в Установи виникатимуть підстави щодо справляння Плати за Ділянку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).