X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.03.2024 р. № 1410/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Акціонерного товариства (далі – Товариство), надіслане Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків листом від .., щодо отримання індивідуальної податкової консультації ізземельного податку(далі – Податок) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що є юридичною особою, заснованою на базі філії державного підприємства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України,та єправонаступником державного майна, прав та обов’язків.

Також Товариство повідомило, що станом на 31.12.2021не є власником об’єкту нерухомості (будівлі (споруди)) (далі – Об’єкт). ПротеТовариство не зазначило щодо сформованості земельної ділянки, на якій розташований Об’єкт (далі – Ділянка).

Товариство, без надання інформації щодо вжитих заходів стосовно оформлення землевпорядної документації на Ділянку та, посилаючись на норми чинного законодавства, просить підтвердження про відсутністьпідстав щодо виникнення у нього податкового обов’язку із справляння Податку.

Платниками Податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) або землекористувачі, яким відповідно до закону надані земельні ділянки державної або комунальної власності на правах постійного користування (ст. 269 Кодексу). Підставою для нарахування Податку є, зокрема, дані Державного земельного кадастру, дані Державного реєстру речових правна нерухоме майно (п. 286.1 ст. 286 Кодексу).

Відповідно ст. 125 Земельного кодексу України (далі – Кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Порядок набуття прав власності або користування земельними ділянками, на яких розміщені об’єкти нерухомості (крім багатоквартирних будинків), право власності на які набули окремі суб’єкти цивільних відносин, врегульовано ст. 120 Земельного кодексу і, зокрема передбачає виконання, за необхідності процедур формування земельних ділянок як об’єктів цивільних відносин, механізм захисту власників об’єктів нерухомості від бездіяльності органів місцевого самоврядування щодо формування правовідносин на  земельні ділянки.

Разом з цим, відповідно до частини сьомої ст. 120 Земельного кодексу документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт.

Таким чином, у землекористувачів виникатиме обов’язок з нарахування та сплатиподаткових зобов’язань з плати за землю за земельні ділянки з моменту оформлення права власності або права користування такими ділянки у порядку і строки, встановлені Кодексом.

Водночас враховуючи те, що контроль за дотриманням земельного законодавства належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Товариству доцільно звернутися до органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу, має право передати у власність або користуванняДілянку, а також з пропозицією про укладення цивільно-правових угод користування Ділянкою під Об’єктом.

Звертаємо увагу, що у період дії воєнного стану в України згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року,для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема в частині строків розгляду звернень платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій, передбачених п. 52.1 ст.52 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).