Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2024 р. № 1439/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з надання благодійної (гуманітарної) допомоги та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, у липні 2023 року Підприємством була отримана гуманітарна допомога – дизельні генератори.

Дарувальник має зареєстрований офіс у Польщі і дарує підприємству дизельні генератори, які призначені для цілей, що пов’язані з наданням допомоги Україні, в тому числі допомоги постраждалим від наслідків бойових дій на території України.

При цьому у зверненні не зазначено умови ввезення генераторів на митну територію України (хто і в якому митному режимі здійснював ввезення) та їх передачі Підприємству.

Інформуючи про зазначене, Підприємство просить надати індивідуальну консультацію з питання – чи підлягає оподаткуванню податком на додану вартість операція з отримання дизельних генераторів на безоплатній основі, як гуманітарна допомога від нерезидента?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Порядок визнання товарів гуманітарною допомогою, пропуску через митний кордон України та митного оформлення, отримання, надання, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги, що ввозиться на митну територію України, на період воєнного стану визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2023 року № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану».

Законами України від 05.07.2012 № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073) та від 22.10.1999 №1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192) регулюється надання благодійної та гуманітарної допомоги в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону № 5073 визначені наступні поняття:

бенефіціар – набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом,

благодійна діяльність – добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара,

благодійник – дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Згідно статті 3 Закону № 5073 цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах.

Відповідно до статті 1 Закону № 1192, гуманітарна допомога це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій, екологічних, техногенних й інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту в разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Перелік отримувачів гуманітарної допомоги визначено в статті 1 Закону
№ 1192. Отримувачі гуманітарної допомоги - такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.

Набувачами гуманітарної допомоги є фізичні та юридичні особи, які потребують гуманітарної допомоги та яким вона надається.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Надання благодійної допомоги у вигляді товарів (у т.ч. продукції основних засобів) або послуг є операцією з постачання товарів/послуг, тобто, об’єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування податком на додану вартість, зокрема, операції з ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону № 1192.

Згідно з підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з безоплатного постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги згідно із законодавством про благодійну діяльність і благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям і набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної чи інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, такі операції оподатковують податком на додану вартість на загальних підставах.

Товари, призначені для благодійності, підлягають обов’язковому маркуванню шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або зовнішню/внутрішню упаковку товару, щоб напис було чітко видно. Відповідальність за відповідне маркування «благодійних» товарів покладається на підприємства і організації, які надають допомогу.

Податкові наслідки з податку на додану вартість (нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість) виникають у особи, яка здійснює операції з ввезення товарів на митну територію України, або операції з постачання на митній території України. Безпосередньо операція з отримання товарів на митній території України не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

При цьому, інформації, викладеної у зверненні, недостатньо для всебічного аналізу обставин здійснення господарських операцій та надання у повній мірі відповіді на порушене питання, зокрема оподаткування податком на додану вартість операції з безоплатного отримання від нерезидента дизельних генераторів в якості благодійної (гуманітарної) допомоги, а тому у разі необхідності ДПС пропонує повторно звернутися до контролюючого органу з наданням розширеного опису здійснюваних операцій та копій відповідних підтверджуючих документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).