Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2024 р. № 1447/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що разом з дружиною на праві сумісної власності без виділення часток володіють іноземною компанією, що зареєстрована та діє відповідно до законодавства (…). Компанія не здійснює пасивну діяльність, її рахунки перебувають в управлінні (…), яка купляє та/або продає цінні папери на фондових ринках світу. При цьому дружина не приймає участі в погодженні концепції розвитку компанії, але має деякі ознаки здійснення фактичного контролю, передбачені підпунктом 39².1.6 пункту 39².1 статті 39²Кодексу, а саме була зазначена в якості засновника при відкритті банківських рахунків іноземній компаній.

Враховуючи зазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи необхідно подавати дружині звіт про контрольовані іноземні компанії у разі якщо платник податків самостійно визнає себе контролюючою особою щодо такої компанії у повному розмірі, зазначивши, що розмір частки в контрольованої іноземної компанії становить 100 відс.: 50 відс. пряме володіння та 50 відс. опосередковане володіння через пов’язану особу?

2. Якщо так, чи правильним буде наступне заповнення звіту про контрольовані іноземні компанії (форма звіту затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254):

Рядок 17.1: 100 відсотків

Рядок 17.2: 50 відсотків

Рядок 17.3: 50 відсотків

Рядок 18.3: 50 відсотків?

3. Чи вважаються наявні обставини, що викладені в звернені, такими, за яких платник податків не має можливості скласти фінансову звітність до (…), у зв’язку з чим,має право подати скорочений звіт про контрольовані іноземні компанії разом з річною декларацією про майновий стан та доходи до (…) та зобов’язаний подати повний звіт про контрольовані іноземні компанії разом з уточнюючою річною декларацією про майновий стан і доходи до (…)?

4. Чи необхідно здійснювати переклад на українську мову фінансової звітності, складеної англійською мовою? Чи будуть вважатись належним чином завіреними копії, у разі засвідчення копії фінансової звітності підписом директора компанії?

Щодо питань першого-другого

Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидентаУкраїни або юридичної особи – резидента України (підпункт 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу).

Підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39²Кодексу передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резидентиУкраїни, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії, яка:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше ніж
50 відсотків;

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентівУкраїни та/або юридичних осіб – резидентівУкраїни володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;

в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Підпунктом 39².1.4 пункту 39².1 статті 39² Кодексу визначено, що для цілей визначення володіння фізичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:

належать такій фізичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;

належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.

Водночас згідно з підпунктом 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² Кодексу, особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей цієї статті фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Положення цього підпункту не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та
в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

Відповідно до підпункту 39².2.1 пункту 39².2 статті 39²Кодексу якщо одна фізична особа володіє часткою або контролює частку в розмірі 25 і більше відсотків у контрольованій іноземній компанії спільно з іншими фізичними особами, та при цьому жодна з осіб самостійно не визначить себе контролюючою особою щодо такої частки у повному розмірі, вважається, що всі зазначені особи є контролюючими особами для контрольованої іноземної компанії у рівних частках (незалежно від того, чи досягає розмір частки кожного з них 25 відсотків).

З огляду на зазначене, фізична особа – резидент України, яка володіє часткою або контролює часткуу контрольованій іноземній компанії спільно з іншими фізичними особами, має право визнати себе контролюючою особою в повному розмірі щодо такої іноземної компанії та розмір її частки буде вважатись сума часток, які належать такій фізичній особі та її пов’язаній особі.

Підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Таким чином з урахуванням зазначеного, обов’язок подання до контролюючого органу Звіту про контрольовані іноземні компанії виникає у фізичної особи, яка є резидентом України та відповідає критеріям визначення її контролюючою особою у відповідності до вимог статті 39² Кодексу.

Щодо питання третього

Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року (підпункт 39².5.1 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу).

Пунктом 39².2 статті 39² Кодексу визначено особливості оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії. Так, об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею (пункту 39².2 статті 39² розділу I Кодексу).

Пунктом 39².5 статті 39² розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії. Зокрема, підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Отже, контролююча особа зобов’язана подати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік.

У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає звіт про контрольовані іноземні компанії за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» - «в» підпункту 39².5.3 пункту 39².5статті 39² розділу I Кодексу (підпункт 39².5.4 пункту 39².5 статті 39²розділу І Кодексу).

У випадку подання звіту про контрольовані іноземної компанії за скороченою формою контролююча особа зобов’язана подати повний звіт про контрольовані іноземні компанії до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.

При цьому, якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств.

Водночас пунктом 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду: першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік.

Таким чином,контролююча особа зобов’язана подати до контролюючого органу звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022та 2023 звітні роки одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік у 2024 році з відображенням розрахунку частини скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії пропорційні частці, якою володіє або яку контролює така особа на останній день відповідного звітного періоду.

Окремо звертаємо увагу, що Звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік необхідно подати за повною формою одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік та копією фінансової звітності контрольованої іноземної компаніїдо 01.05.2024.

При цьому у разі неможливості складання фінансової звітності іноземної компаніїта/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії до граничної дати подання декларації про майновий стан і доходи, контролююча особа має право подати Звіт про контрольовані іноземні компанії за 2023 звітний рік за скороченою формою, з обов’язковим поданням повного Звіту про контрольовані іноземні компанії до 31.12.2024.

Щодо питання четвертого

До Звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір її прибутку за звітний (податковий) рік.

При цьому Кодексом, як законом, що регулює відносини у сфері справляння податків і зборів, не встановлено порядку засвідчення копій документів, а норма підпункту 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу зумовлює необхідність урахування платниками податків стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України від 05 червня 2014 року № 1315-VII «Про стандартизацію», із змінами та доповненнями.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, який набув чинності 01.09.2021.

Пунктом 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Абзацом першим пункту 42.6 статті 42 Кодексу встановлено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Кодексу, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Законом № 851 визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Одним із таких реквізитів є електронний підпис,який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155, завершує порядок створення електронного документа.

Таким чином, контролююча особа зобов’язана податидо контролюючого органу копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії завірені відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) разом зі Звітом про контрольовані іноземні компанії засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису та такий документ матиме юридичну силу, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає електронний цифровий підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема, у фінансовій звітності контрольованої іноземної компанії.

Слід звернути увагу, що норми діючого законодавства не передбачають переклад на українську мову фінансової звітності, яка складена англійською мовою.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.