X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2024 р. № 1456/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення АТ «»(далі – АТ) щодо податкового обліку витрат на капітальні ремонти переданого АТ арештованого майна, та,керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні,АТ складає та подає фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Відповідними ухвалами судів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА) передано речові докази (вантажні вагони, контейнери, фітингові платформи, та тепловози (далі – арештоване майно)) у кримінальних провадженнях для здійснення заходів з управління зазначеним майном.

До завершення заходів організації управління майномАРМА (прийняття зазначених активів в управління, проведення їх оцінки та контрольних відборів управителя, укладання договорів управління активами) вказане арештоване майнобуло передано на відповідальне зберігання АТ з правом комерційного використання (управління) та правом користування, володіння та розпорядження АТ грошовими коштами (доходами), отриманими від комерційного  використання (управління) таким майном, на будь-які потреби, що виникають під час здійснення господарської діяльності АТ. 

АТ з огляду на юридичний статус отриманого майна та суттєву невизначеність щодо терміну його використання, а також наявність факту того, що зазначене арештоване майно може бути вилучене за рішенням суду у будь-який момент, забезпечено облік такого арештованого майна в управлінських цілях виключно на позабалансових рахунках.

Відповідно до прийнятих рішень правлінням, затверджених інвестиційних програм та діючих нормативних документів з ремонту та експлуатації вантажних вагонів, контейнерів, фітингових платформ та тепловозів, АТ виконується в тому числі капітальний ремонт отриманого арештованого майна.

Джерелом покриття витрат, понесених на ремонти отриманого майна, є доходи, отримані АТ від комерційного використання арештованого майна при наданні послуг з перевезення вантажів.

У АТ відсутній обґрунтовано визначений термін використання отриманого майна, а також відсутня можливість достовірно оцінити термін його використання, зокрема АТ не очікує подальшого використання поліпшень у випадку передачі арештованого майна іншому власнику (балансоутримувачу) за рішенням суду, а також не передбачено прямої компенсації за виконаний ремонт.

Як зазначає АТ, у підприємства відсутні підстави для капіталізації витрат на ремонти, пов’язані з арештованим майном у бухгалтерському обліку. Витрати на такий ремонт мають відображатись у бухгалтерському обліку АТ у складі витрат періоду, в якому вони були понесені.

АТ просить надати індивідуальну податкову консультацію стосовно наступного питання:

чи вірно підприємство розуміє, що в податковому обліку витрати на капітальні ремонти переданого АТ арештованого майна відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування?

Правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів регулює Закон України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі – Закон 772-VIII).

Повноваження Національного агентства щодо укладання цивільно-правових угод з юридичними та фізичними особами з питань, пов'язаних з проведенням оцінки та управлінням активами, встановлено п. 4 частини першої ст. 10 Закону 772-VIII.

Згідно зі ст. 21 Закону № 772-VIIIуправління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Відповідно до частини другої ст. 21 Закону № 772-VIII  активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб’єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника правління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно (частина перша ст. 1030 ЦКУ).

Відповідно до частини третьої ст. 1030 ЦКУ майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя.

Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік.

Отже, майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік, зокрема доходи, витрати, активи та зобов’язання, які виникають у процесі управління таким майном, управитель відображає на окремих рахунках, які не пов’язані з його діяльністю.

Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном (частина перша ст. 1042 ЦКУ).

Водночас, відповідно до частини першої ст. 211Закону772-VIIIу виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій ст. 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (далі - підприємство), на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог,передбачених частиною другою ст. 21 цього Закону.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суми капітальних ремонтіварештованого майна, переданого АТ на відповідальне зберігання з правом комерційного використання (управління) та правом користування, володіння та розпорядження АТ грошовими коштами (доходами), отриманими від комерційного використання (управління) таким майном, на будь-які потреби, що виникають під час здійснення його господарської діяльності.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, питання порядку формування у бухгалтерського обліку витрат, які пов’язані з капітальним ремонтом зазначеного майна, а також щодо відповідних підтверджуючих документів такого обліку належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).